eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4584

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 22

Нові надходження

Проєктна діяльність як засіб формування професійної компетентності майбутніх учителів
Лєдок, Марина
(2024)
У роботі розглядається проєктна діяльність як засіб формування професійної компетентності майбутніх учителів. Зазначено, що використання методу проєктів активізує креативне мислення, розвиває комунікативні навички та сприяє самостійності. Проєктна діяльність сприяє інтеграції теоретичних знань із практичною діяльністю, що дозволяє майбутнім учителям ефективно застосовувати набуті знання та розвивати професійні якості. The work considers project activity as a means of forming the professional competence of future teachers. It is noted that the use of the project method activates creative thinking, develops communication skills and promotes independence. Project activities contribute to the integration of theoretical knowledge with practical activities, which allows future teachers to effectively apply the acquired knowledge and develop professional qualities.
Вокально-фортепіанний ансамбль як засіб розвитку інтерпретаційного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва
Смородська, Марина
;
Смородській, Віталій
;
Смольнікова, Ніна
(2026)
У статті здійснено теоретичне осмислення вокально-фортепіанного ансамблю як засобу розвитку інтерпретаційного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі їхньої професійної підготовки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних педагогічних підходів, спрямованих на формування здатності здобувачів до глибокого художнього осмислення музичного твору та усвідомленого виконавського вибору. Метою статті є обґрунтування педагогічного потенціалу вокально-фортепіанного ансамблю як цілісного освітнього простору розвитку інтерпретаційного мислення. У роботі використано теоретичні методи аналізу, узагальнення та систематизації наукових джерел, що дозволило розкрити сутність інтерпретаційного мислення як інтегративної якості, яка поєднує аналітичний, образно-асоціативний, емоційний і рефлексивний компоненти. У процесі дослідження з’ясовано, що вокально-фортепіанний ансамбль створює сприятливі умови для активізації художнього діалогу, узгодження інтерпретаційних рішень, розвитку здатності до емоційного співпереживання та рефлек-с взаємодія сприяє формуванню цілісного бачення музичного твору, розвитку комунікативної культури, емпатійності та здатності до творчої співпраці. Визначено, що у процесі ансамблевого музикування відбувається інтеграція індивідуального та колективного досвіду інтерпретації, що забезпечує формування гнучкого художнього мислення та здатності до варіативного трактування музичного матеріалу. Особливу увагу приділено рефлексив-ному аспекту ансамблевої діяльності, який виступає важливим механізмом саморегуляції, самокорекції та професійного зростання майбутнього педагога-музиканта. Наукова новизна полягає у розгляді вокально-фортепіанного ансамблю як багатовимірного педагогічного простору розвитку інтерпретаційного мислення, що поєднує процеси художнього осмислення, комунікативної взаємодії та рефлексивного аналізу. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів упроцесі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. ивного осмислення виконавської діяльності. Обґрунтовано, що ансамблева
Використання хмарних технологій в освітньому процесі
Лєдок, Марина
(2024)
У роботі розглядається використання хмарних технологій в освітньому процесі. Впровадження цих технологій забезпечує нові можливості для навчання, зокрема створення відкритого освітнього простору, автоматизації процесів навчання та індивідуалізації освітнього процесу. The work considers the use of cloud technologies in the educational process. The implementation of these technologies provides new opportunities for learning, in particular, the creation of an open educational space, automation of learning processes, and individualization of the educational process.
Стан дослідження проблеми формування емоційно-етичної компетентності майбутніх учителів інформатики в теорії та практиці педагогічної науки
Лєдок, Марина
(2024)
У статті проаналізовано наукові джерела та дослідження, що підкреслюють актуальність формування емоційно-етичної компетентності майбутніх вчителів інформатики. Окреслено теоретичні та методичні засади, а також аспекти професійної підготовки, що сприяють розвитку цієї компетентності. Розглянуто основні дефініції понять «етична компетентність», «емоційна компетентність», їхні відмінності та складові. The article analyzes scientific sources and studies that emphasize the relevance of the formation of emotional and ethical competence of future computer science teachers. The theoretical and methodical foundations, as well as aspects of professional training that contribute to the development of this competence, are outlined. The main definitions of the concepts "ethical competence", "emotional competence", their differences and components are considered.
Професійна підготовка майбутніх учителів в умовах цифрової трансформації освіти під час воєнного часу
Лєдок, Марина
(2024)
Стаття присвячена проблемі цифрової трансформації вищої освіти в контексті професійної підготовки майбутніх учителів. Розкрито значення цифрових технологій для створення гнучкої та адаптивної освітньої системи, забезпечення якості навчання й ефективної взаємодії учасників освітнього процесу в умовах дистанційного навчання. Підкреслено роль цифрового освітнього простору та цифрових інструментів у формуванні персоналізованого навчального середовища та підвищенні результативності професійної підготовки майбутніх учителів. The article is devoted to the problem of digital transformation of higher education in the context of professional training of future teachers. The importance of digital technologies for creating a flexible and adaptive educational system, ensuring the quality of teaching and effective interaction of participants in the educational process in conditions of distance learning is revealed. The role of the digital educational space and digital tools in the formation of a personalized learning environment and increasing the effectiveness of professional training of future teachers is emphasized.