Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 3844

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Роль соціально-емоційного інтелекту у формуванні успішної особистості
    (2024) Блудова, Юлія; Ільїна, Олена
    Емоційний розвиток важливий для формування особистості, самосвідомості та соціальних здібностей. Розуміння та управління своїми емоціями сприяють розвитку емоційного інтелекту, який впливає на якість життя та взаємодію із зовнішнім світом. Інтегруючи соціально-емоційне навчання у Нову українську школу хочеться зазначити, що такі програми допомагають не лише у формуванні емоційної компетентності, але й сприяють запобіганню булінгу та створенню сприятливої атмосфери для навчання.
  • Тип елементу:Документ,
    Integrating socio-emotional learning into primary education. A leadership-driven approach to fostering holistic student development
    (2025) Pavlushchenko, Nataliia; Kuznetsova, Oksana; Tolmachova, Iryna; Yeromenko, Olha; Bludova, Yuliia
    Socio-Emotional Learning (SEL) is an important element of modern education that contributes to the formation of emotional literacy, social skills and academic success of students. The study’s relevance is due to the need to integrate innovative methods to create a favourable educational environment in the face of constant social and psychological challenges. The study aims to investigate the impact of socio-emotional learning programmes on the development of emotional and social competences of primary school students. The research methodology uses quantitative and qualitative approaches, including a quasi-experimental design, questionnaires and semi-structured interviews. The study’s results confirmed the significant positive impact of SES programmes on students’ emotional regulation, social skills and academic performance. The introduction of interactive methods, such as role-playing, integration of SEN into academic subjects, and active parental involvement, helped improve classroom psychological climate and reduce conflict. In particular, students in the experimental group showed significantly higher results in all criteria compared to the control group. The study’s practical significance lies in using the data obtained to develop strategies for the long-term integration of SES programmes into the educational process of primary schools. The results may be helpful for educators, psychologists and curriculum developers.
  • Тип елементу:Документ,
    Формування вокально-технічних навичок у процесі підготовки вчителя музичного мистецтва
    (2025) Дубовська, Ольга; Адам`ян , Анастасія
    У статті висвітлено питання формування вокально-технічних навичок у процесі професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Розкрито сутність понять «вокальна техніка», «вокально-технічні навички», «вокальна підготовка», окреслено основні напрями та завдання, що стоять перед вищими мистецькими закладами освіти у формуванні компетентного вчителя-вокаліста. Проаналізовано сучасні підходи до організації вокального навчання, визначено ефективні методи і прийоми роботи з голосовим апаратом студентів, з урахуванням індивідуальних особливостей їхньої анатомо-фізіологічної будови, музичного досвіду та психоемоційного стану.
  • Тип елементу:Документ,
    Формування безпечного інклюзивного середовища в умовах Нової української школи
    (2025) Блудова, Юлія; Ільїна, Олена; Отрошко, Тамара
    У статті розглянуто проблему формування безпечного інклюзивного освітнього середовища в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». Одним із пріоритетних завдань сучасної української освіти є створення сприятливих умов для гармонійного розвитку кожної дитини, незалежно від її індивідуальних особливостей, освітніх потреб чи стану здоров’я. Наголошується, що безпечне інклюзивне середовище поєднує кілька важливих складників: фізичну, психологічну, соціальну, екологічну та інформаційну безпеку, які взаємодіють між собою й забезпечують комплексний підхід до розвитку особистості учня. Фізична безпека охоплює створення доступного й безбар’єрного простору, відповідність санітарно-гігієнічним нормам та адаптацію умов навчання для дітей з особливими освітніми потребами. Психологічна безпека забезпечує атмосферу довіри, відсутність дискримінації, булінгу та сприяє формуванню позитивної самооцінки. Соціальна безпека передбачає рівні можливості для всіх учасників освітнього процесу, партнерську взаємодію школи, сім’ї та громади. Екологічний складник включає турботу про здоров’я дітей через дотримання гігієнічних норм, використання безпечних матеріалів і створення комфортного мікроклімату. Інформаційна безпека, у свою чергу, стосується захисту персональних даних, профілактики кібербулінгу й формування медіаграмотності учнів. Окрему увагу приділено педагогічному аспекту: застосуванню інклюзивних методик, розвитку. професійних компетентностей учителів у сфері інклюзії та вихованню в учнів культури співпраці й взаємоповаги. Зроблено висновок, що безпечне інклюзивне освітнє середовище є необхідною умовою рівного доступу до якісної освіти, сприяє соціалізації, формує почуття захищеності й відповідальності, а також закладає основи гуманістичного розвитку суспільства.
  • Тип елементу:Документ,
    Концертно-освітня діяльність у системі професійної підготовки вчителя музичного мистецтва
    (2025) Дубовська , Ольга; Адам’ян, Анастасія
    У статті розглянуто стан сформованості концертно-освітньої діяльності вчителів музичного мистецтва в процесі професійної підготовки в закладах вищої освіти. Виокремлено основні етапи становлення сценічної культури, проаналізовано основні компоненти: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та зауважено, що концертно-освітня діяльність вчителя музичного мистецтва є складовою його музичної та педагогічної культури та реалізовується у практиці концертної музично-педагогічної діяльності. Мета статті полягає у висвітленні значущості концертно-освітньої діяльності як засобу формування виконавської майстерності майбутнього вчителя в тій формі звучання, яке передбачається композиторським задумом, який втілюється виконавцем.