eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4533

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Міцелоутворення та міжфазна активність біосурфактантів як хімічна основа біоремедіації ґрунту: in silico дослідження
Столяренко , Єлизавета
;
Томаровська, Тетяна
;
Москальов, Віталій
(2025)
Метою роботи є оцінка впливу хімічної будови біосурфактантів на їхню амфіфільність і потенційну міжфазну активність на основі in siliko аналізу молекулярних дескрипторів.
Курс лекцій із загальної хімії : для здобувачів вищої освіти нехімічних спеціальностей
Томаровська, Тетяна
(2026)
Курс лекцій «Курс лекцій із загальної хімії» присвячено вивченню основних закономірностей будови речовини та перебігу хімічних процесів. Розглянуто будову атома, періодичний закон, електролітичну дисоціацію, хімічний зв’язок, основи термодинаміки й хімічної кінетики, хімічну рівновагу, поверхневі явища та дисперсні системи. Курс рекомендований здобувачам вищої освіти нехімічних спеціальностей, зокрема біологічного, педагогічного, медичного, екологічного, агрономічного, біотехнологічного та іншого спрямування, а також викладачам відповідних освітніх компонентів. Матеріал курсу спрямований на формування цілісного уявлення про фізико-хімічні основи будови, властивостей і перетворень речовин, необхідного для подальшого опанування природничих та професійно орієнтованих дисциплін.
Практичні аспекти реалізації методу «storytelling» при викладанні інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в ЗЗСО
Упатова, Ірина
;
Борзик , Олена
(2025)
У статті досліджено інноваційні підходи до викладання природничих дисциплін у сучасній школі в контексті реалізації концепції Нової української школи (НУШ). Метою статті є висвітлення та аналіз практичних аспектів застосування методики «storytelling» (мистецтва розповіді історій) як ефективного інструменту інтеграції знань під час вивчення інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО). Для досягнення поставленої мети було використано методи теоретичного аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, моделювання навчальних ситуацій, а також узагальнення власного досвіду розробки дидактичних матеріалів. У результаті дослідження обґрунтовано, що використання методу «storytelling» дозволяє трансформувати складні, абстрактні наукові факти та закономірності (з біології, географії, фізики, хімії) у зрозумілі, емоційно забарвлені сюжети. У статті запропоновано конкретні приклади та алгоритми створення навчальних історій різних типів (біографічні, детективні, кейс-історії) та визначено їхній вплив на підвищення пізнавального інтересу, розвиток критичного мислення та формування природничо-наукової компетентності учнів. Доведено, що цей метод сприяє кращому засвоєнню міжпредметних зв’язків та подоланню фрагментарності сприйняття інформації. The article explores innovative approaches to teaching natural sciences in modern schools within the context of implementing the New Ukrainian School (NUS) concept. The purpose of the article is to highlight and analyze the practical aspects of applying the "storytelling" method as an effective tool for knowledge integration while teaching integrated courses in the natural sciences educational field within institutions of general secondary education. To achieve this goal, methods of theoretical analysis of psychological, pedagogical, and methodological literature, modeling of learning situations, and generalization of practical experience in developing educational materials were used. As a result of the study, it is substantiated that using the "storytelling" method allows transforming complex, abstract scientific facts and laws (from biology, geography, physics, chemistry) into understandable, emotionally resonant narratives. The article provides specific examples and algorithms for creating various types of educational stories (biographical, detective, case stories) and determines their impact on increasing cognitive interest, developing critical thinking, and shaping students' natural-scientific competence. It is proved that this method promotes better understanding of interdisciplinary connections and helps overcome the fragmentation of information perception.
Екологічна педагогіка в контексті чорнобильської катастрофи та війни в Україні
Альбоща, В. С.
;
Упатова , Ірина
(2026)
У тезах розглянуто трансформацію завдань та змісту екологічної педагогіки в Україні під впливом подвійного екологічного шоку: наслідків Чорнобильської катастрофи та масштабних екоцидних руйнувань внаслідок сучасної війни. Метою роботи є аналіз ролі екологічної освіти у формуванні нової культури безпеки, екологічної свідомості та стійкості (resilience) майбутніх поколінь в умовах перманентних криз. У ході дослідження використано методи компаративного аналізу, історико-педагогічного узагальнення та системного підходу. У результаті визначено, що сучасна українська екологічна педагогіка виходить за межі класичного природоохоронного виховання, трансформуючись у «педагогіку виживання та відновлення». Обґрунтовано необхідність інтеграції в освітній процес тем радіаційної безпеки, військових екологічних ризиків, цивільного захисту та формування навичок подолання травми екологічних катастроф. The thesis examines the transformation of the tasks and content of environmental pedagogy in Ukraine under the influence of a double ecological shock: the consequences of the Chornobyl disaster and the large-scale ecocidal destruction caused by the contemporary war. The purpose of the work is to analyze the role of environmental education in shaping a new culture of safety, ecological awareness, and resilience of future generations under conditions of permanent crises. During the study, methods of comparative analysis, historical-pedagogical generalization, and a systems approach were used. As a result, it is determined that modern Ukrainian environmental pedagogy goes beyond classical conservation education, transforming into a "pedagogy of survival and recovery." The necessity of integrating topics of radiation safety, military environmental risks, civil defense, and developing skills to overcome the trauma of ecological disasters into the educational process is substantiated.
Менеджмент інклюзивної освіти в дошкільному закладі: сучасні виклики
Іванова, М.
;
Ніколаєнко, І.
;
Купіна, Оксана
(2025)
Обґрунтовано стратегічну значущість ефективного управління інклюзивними процесами в закладах дошкільної освіти (ЗДО) як умови забезпечення рівного доступу до якісної освіти. Систематизовано засадничі принципи інклюзії, зокрема індивідуалізацію навчання, недискримінацію та активне включення дітей з особливими освітніми потребами в соціальне середовище. У роботі ідентифіковано ключові деструктивні чинники, що стримують розвиток інклюзії: брак кваліфікованих фахівців, архітектурну недоступність будівель та обмеженість методичного й матеріально-технічного забезпечення. Констатовано, що розв'язання окреслених проблем потребує системного підходу, який охоплює розвиток управлінської компетентності керівників ЗДО, зміцнення міждисциплінарної взаємодії та активізацію співпраці з інклюзивно-ресурсними центрами й батьківською спільнотою