
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)
Кількість документів у репозиторії: 4090
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Теоретичний аналіз проблеми психологічної готовності дошкільників з порушеннями інтелекту до навчання школі(2025) Бегма, Ольга; Калініна, ТетянаСтаття присвячена теоретичному аналізу психологічної готовності до шкільного навчання дітей дошкільного віку з порушеннями інтелекту. Розглянуто особливості психофізичного розвитку таких дітей, види компонентів, а також проблеми, з якими стикаються діти при вступі до школи, пов’язаними із зниженням пізнавальної активності й відсутністю психологічної готовності до входження в новий колектив.Тип елементу:Документ, Роль кризової ситуації внаслідок війни в розвитку комунікативних бар’єрів та тривожності у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення(2025) Балинська , МаринаУ тезах розкрито роль кризової ситуації, спричиненої війною, у розвитку комунікативних бар’єрів та підвищенні рівня тривожності у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення. Проаналізовано вплив воєнних дій як потужного стресогенного чинника на психоемоційний стан підлітків, особливості їх соціальної взаємодії, міжособистісного спілкування та адаптації до змінених умов життя й навчання. Окреслено взаємозв’язок травматизації, тривалого стресу, соціальної напруженості та посилення мовленнєвих труднощів, зокрема формування або загострення комунікативних бар’єрів. Акцентовано увагу на специфічній вразливості підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в умовах вимушеного переселення, дистанційного навчання, соціальної ізоляції та порушення звичних соціальних зв’язків. Розглянуто вплив психоемоційного стану батьків і значущих дорослих на рівень тривожності підлітків. Підкреслено актуальність проблеми регресу мовленнєвих навичок, зростання кількості мовленнєвих порушень, зокрема заїкання та мутизму, внаслідок психотравмуючої дії війни. Обґрунтовано необхідність комплексного психолого-педагогічного супроводу та розробки ефективних стратегій підтримки підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в умовах кризових викликів сучасності.Тип елементу:Документ, Основні засади формування соціально-побутових навичок у дітей дошкільного віку з порушеннями інтелекту(2025) Калініна, Тетяна; Яцинік, АллаСтаття присвячена теоретичним основам формування соціально-побутових навичок у дітей дошкільного віку з порушеннями інтелекту. Розглянуто особливості психофізичного розвитку таких дітей, види соціально-побутових навичок та специфіку їх формування, а також проблеми, з якими стикаються діти у процесі навчання. Соціально-побутові навички включають навички самообслуговування (одягання, роздягання, прийом їжі), навички особистої гігієни (купання і догляд за собою), соціальні навички (взаємодія з однолітками та дорослими), які є базовими для повсякденного життя і забезпечують можливість самостійного функціонування дитини. Виявлено, що формування соціально-побутових навичок у дітей з порушенням інтелекту відбувається зі значним відставанням та якісною своєрідністю порівняно з їхніми однолітками з типовим розвитком. Також виявлено, що діти з порушенням інтелекту мають значні труднощі у плануванні, організації та контролі своєї діяльності в побутових ситуаціях. Це вказує на можливість додаткової спеціальної роботи з боку батьків з розвитку виконавчих функцій та навичок саморегуляції Важливим аспектом формування соціально-побутових навичок є використання індивідуалізованого підходу, який враховує особливості кожної дитини. Процес формування цих навичок можна умовно поділити на кілька етапів: підготовчий, етап навчання, етап закріплення та автоматизації навичок, етап контролю та корекції. Для якісної та результативної корекційної роботи під час навчання соціально-побутових навичок, доцільно знати наявний рівень сформованості навчальних і до навчальних здібностей, важливо проводити якісні тестування, моніторинг і оцінювання розвитку дитини, як в динаміці під час корекції, так і на її початку. Увага приділена питанням співпраці з батьками, їх активної участі в навчальному процесі, проведення консультацій, семінарів та тренінгів для батьків сприяє кращим результатам у формуванні соціально-побутових навичок у дітей. Розглянуто необхідність використання спеціальних методик, індивідуалізований підхід, підтримка мотивації та створення сприятливих умов для формування соціально-побутових навичок у дітей з інтелектуальними порушеннями.Тип елементу:Документ, Логопедична робота щодо корекції дизорфографії в учнів початкової школи(2025) Терюхова, ВікторіяДипломна робота присвячена вивченню та корекції дизорфографії у молодших школярів у контексті логопедичної допомоги. У роботі проаналізовано сучасні теоретичні підходи до визначення дизорфографії, її типологію, причини виникнення та особливості проявів у дітей молодшого шкільного віку. Визначено психолого-педагогічні умови формування орфографічної навички письма, з’ясовано роль фонологічної компетентності, орфографічної пильності, мовного аналізу та самоконтролю в подоланні орфографічних труднощів. Теоретично обґрунтовано та розроблено програму логопедичної корекції дизорфографії, побудовану на основі поетапної теорії засвоєння навичок читання і письма L. C. Ehri. Програма складається з чотирьох блоків, що відповідають етапам розвитку фонологічно-графічної пам’яті, та охоплює систему вправ і прийомів, спрямованих на формування орфографічної компетентності. У роботі подано результати констатувального та контрольного етапів експерименту, які засвідчили позитивну динаміку у формуванні орфографічних умінь: зменшення кількості дизорфографічних помилок, підвищення рівня орфографічної грамотності та розвитку самоконтролю. Дослідження має теоретичну та практичну значущість і може бути використане у діяльності логопедів, учителів початкових класів, дефектологів та інших фахівців, що працюють з дітьми з порушеннями писемного мовлення.Тип елементу:Документ, Роль інтегрованих позаурочних заходів у мовленнєвому розвитку дітей молодшого шкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня(2025) Прилуцька, ДіанаДипломна робота присвячена проблемі розвитку комунікативно-мовленнєвих умінь дітей із загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) засобами інтегрованих позаурочних занять. У роботі проаналізовано психолого-педагогічні основи мовленнєвого розвитку дітей із ЗНМ, визначено сутність і структуру комунікативної поведінки, розкрито її взаємозв’язок із когнітивним, емоційним та соціальним розвитком дитини. Теоретично обґрунтовано доцільність використання інтегрованих позаурочних занять як ефективного середовища формування мовленнєвих і комунікативних умінь. Розроблено та апробовано авторську програму мовленнєвого розвитку, що складається з шести тематичних блоків і поєднує елементи гри, логоритміки, театралізації, колективної творчості та мовленнєвих тренінгів. У роботі представлено результати констатувального та формувального етапів експерименту, які засвідчили позитивну динаміку у розвитку комунікативної поведінки дітей із ЗНМ: підвищення рівня мовленнєвої ініціативи, розширення словникового запасу, поліпшення зв’язного мовлення та невербальної виразності. Отримані результати підтвердили ефективність інтегрованих позаурочних занять у системі логопедичної підтримки дітей з мовленнєвими порушеннями. Робота має теоретичну та практичну значущість і може бути використана логопедами, педагогами початкової школи, асистентами вчителів та фахівцями інклюзивної освіти для організації мовленнєвого розвитку дітей із ЗНМ у сучасних освітніх умовах.
