eKhНPАR Repository

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4016

Положення про репозиторій

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 20 of 23

Recent Submissions

Природознавча практика майбутніх фахівців дошкільної освіти
(2025) Оніщук, Тетяна; Колосова, Світлана
Методичні настанови укладено відповідно до вимог освітньо-професійних програм підготовки фахівців дошкільної освіти (галузь знань 01 Освіта/Педагогіка, спеціальність 012 Дошкільна освіта для освітнього рівня «Молодший фаховий бакалавр» та «Бакалавр») з метою надання методичної допомоги здобувачам освіти, викладачам ЗВО та фахової передвищої освіти та педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти в організації та проведенні природничої практики. У роботі розкрито зміст, методичні аспекти, охарактеризовано особливості літньої педагогічної практики. Запропонований матеріал побудовано на сучасних педагогічних засадах із конкретними методичними та дидактичними завданнями для практичної діяльності здобувачів освіти 012 Дошкільна освіта. Рекомендовані матеріали можуть бути використані здобувачами освіти, керівниками практики та педагогічними працівниками дошкільних закладів під час проходження здобувачами-практикантами природничої практики
Формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями до навчання в Новій українській школі
(2025) Єфименко, Людмила
У статті розглядається актуальна проблема формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого розвитку в контексті реформування сучасної вітчизняної системи освіти та впровадження Нової української школи (НУШ). Підкреслено значущість мовленнєвої готовності як інтегративного компонента загальної готовності дитини до шкільного навчання, що охоплює психологічні, лінгвістичні та комунікативні аспекти її розвитку. Проаналізовано теоретичні засади дослідження готовності до шкільного навчання в науковій літературі, виокремлено педагогічний, психологічний та фізіологічний напрями вивчення даного феномену. Розкрито сутність мовленнєвої готовності з позицій класичного та сучасного наукових підходів, її взаємозв’язок з мисленнєвою діяльністю та значення для успішного опанування навчальної програми початкової школи. Акцентовано увагу на особливостях мовленнєвого розвитку дітей старшого дошкільного віку з типовим психофізичним розвитком та висвітлено ключові компоненти мовленнєвої готовності, як-от: фонетичний слух, звуковимова, словниковий запас, граматична будова мовлення, зв’язне мовлення та навички комунікації. Проаналізовано погляди провідних науковців (Т. Пантюк, А. Богуш та ін.) на проблему готовності до шкільного навчання та роль мовленнєвого розвитку в цьому процесі. Розглянуто вплив сформованих мовленнєвих функцій на пізнавальну, мотиваційну, особистісну, вольову та емоційну сфери дитини. Підкреслено важливість своєчасної та комплексної діагностики мовленнєвих порушень для організації ефективної логопедичної допомоги. Розглянуто вплив тяжких мовленнєвих порушень на формування мовленнєво-пізнавальної сфери дитини, зокрема на рівень уваги, мисленнєвих операцій, вербальної пам’яті, зорового сприйняття, регулю-вальної та комунікативної функцій мовлення, а також на засвоєння елементів письма та читання. Обґрунтовано необхідність комплексного корекційно-навчального впливу, спрямованого на формування мовленнєвих компонентів та розвиток пізнавальних процесів у процесі підготовки дітей з мовленнєвими порушеннями до навчання в НУШ.
Використання цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів
(2025) Бабельчук, Ольга; Бикасова, Світлана
Сучасний освітній простір зазнає значних трансформацій під впливом цифровізації. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) стають невід’ємною складовою педагогічного процесу, змінюючи методи навчання, комунікації та професійного розвитку педагогів. У зв’язку з цим використання цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів набуває особливої актуальності. Згідно з державними стандартами освіти та європейськими вимогами до компетентностей педагогічних працівників, цифрова грамотність є однією з ключових професійних компетентностей сучасного педагога. Вона охоплює здатність використовувати цифрові інструменти для навчання, оцінювання знань, організації освітнього процесу та комунікації з учнями й батьками. Крім того, у сучасних реаліях (змішане та дистанційне навчання, виклики воєнного часу, необхідність швидкої адаптації до змін) важливо не лише навчити майбутніх педагогів користуватися цифровими інструментами, а й формувати в них критичне мислення щодо їхнього застосування, здатність до інноваційної діяльності та безперервного професійного розвитку.
Методологічні підходи до формування професійно-педагогічної культури здоров’я майбутніх фахівців з фізичного виховання
(2025) Шапаренко, Христина; Бикасова, Світлана
Актуальність статті обумовлена загостренням протиріччя між необхідністю формування культури здоров’я у майбутніх педагогів у галузі фізичного виховання і недостатнім теоретичним обґрунтуванням питання професійної підготовки таких фахівців саме з точки зору професійно-педагогічної культури у просторі вищої школи. З’ясовано, що формування культури здоров'я у закладі вищої освіти повинне передбачати інтелектуальну, емоційно-ціннісну та дієво-практичну складові. У статті автор звертається до розгляду проблеми формування професійно-педаго гічної культури здоров’я що є результатом педагогічної освіти. Визначено, що професійно-педагогічна культура здоров’я як інтегративна якість особистості проявляється у сформованості потребнісно-мотиваційної сфери, що включає володіння спеціалістом: сукупністю базових цінностей та норм здоров’язбережувальної культури; зна ннями в галузі організації здоров’язбережувальної діяльності; вміннями та навичками застосування цих знань у професійній діяльності, сформованими особистісними якостями, що визначають культуру здоров’язбережувальної професійної поведінки фахівця. Охарактеризовано культурологічний, діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи в організації освітнього процесу майбутніх фахівців з фізичної культури. З позицій культурологічного під ходу проблема формування здоров’язбережувальної діяльності розглядається у загальнокультурному контексті. Формування професійно-педагогічної культури здоров’я, з погляду діяльнісного підходу, полягає в тому, що спільна діяльність з активізації прагнень студентів до фізичного, психологічного, духовного самовдосконалення, пошук норм та законів у процесі діяльності становить зміст освітнього процесу. Доведено, що провідною тенденцією сучасної педагогічної науки стає її переорієнтація на розвиток особистості, тому у формуванні професійно-педа гогічної культури здоров’я доречним є застосування і особистісно орієнтованого підходу.
Роль тьюторства у вибудовуванні індивідуальної освітньої траєкторії майбутніх педагогів
(2025) Бикасова, Світлана; Шапаренко, Христина
Актуальність статті обумовлена загостренням протиріччя між необхідністю створення інституту тьюторів для надання підтримки здобувачів вищої освіти з метою орієнтації їх у надмірному освітньому просторі і вибудовуванні індивідуальної освітньої траєкторії та недостатнім теоретичним обґрунтуванням тьюторингу як нового явища у просторі вищої школи. З’ясовано, що одним з перспективних напрямів вищої школи є побудова індивідуальної освітньої траєкторії освітньої діяльності майбутніх фахівців під час навчан ня їх у закладі вищої освіти та його супровід, який може бути реалізований педагогом-тьютором. У статті автори звертаються до розгляду тьюторської діяльності у дистанційному навчанні. Визначено, що тьютор – це та людина, чия діяльність допомагає максимально індивідуалізувати освітній процес. Аналізується сут ність поняття «індивідуальна освітня тарєкторія». Виділено важливі фактори впровадження тьюторської діяльності в освітній процес та цілі тьюторської діяльності. Конкретизовано функції педагога-тьютора, зокрема, створення та проєктування індивідуальної освітньої траєкторії, що забезпечує результативність професійної підготовки. Деталізовано поняття індивідуалізації освітнього процесу для досягнення високого рівня сформованості професійної компетентності у майбутніх фахівців. Охарактеризуємо основні положен ня програми тьюторського супроводу студентів першого курсу, які забезпечують можливість проектуван ня індивідуальних освітніх траєкторій. Доведено, що що тьюторський супровід, орієнтований на реалізацію принципу індивідуалізації в освіті, сприяє найбільш повному розкриттю особистісного потенціалу студента за умови встановлення суб’єкт-суб’єктних відносин, у яких кожна сторона бере на себе відповідальність за власний вибір.