eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4099

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Патопсихологічні механізми емоційно-поведінкових труднощів у дітей з мовленнєвими порушеннями як підґрунтя для вибору напрямів психологічної допомоги
(2025) Бровченко, Анастасія; Бужинська, Світлана; Даніліч-Скакун, Алла
Стаття присвячена аналізу патопсихологічних механізмів формування емоційних та поведінкових труднощів у дітей із мовленнєвими порушеннями та обґрунтуванню шляхів психологічної допомоги з урахуванням цих механізмів. Показано, що обмеженість мовленнєвих засобів утруднює розвиток внутрішнього мовлення, саморегуляції та осмислення емоційних станів, що підвищує ризик виникнення тривожних, фрустраційних та дезадаптивних поведінкових реакцій. Проаналізовано сучасні дослідження, які засвідчують взаємозв’язок вербальних труднощів із порушеннями комунікативної активності, соціальної взаємодії, емоційної чутливості та стресостійкості у дітей різного віку. Підкреслено, що частина дітей з мовленнєвими порушеннями належить до групи осіб з особливими освітніми потребами, що зумовлює необхідність врахування психофізіологічних та адаптаційних факторів у процесі психологічного супроводу. У роботі уточнено зміст поняття «патопсихологічні механізми» в контексті мовленнєвої патології, зокрема їхній вплив на формування емоційної регуляції, фрустраційної толерантності та поведінкових стратегій. Окрему увагу приділено внутрішньому мовленню як засобу когнітивної організації поведінки та його дефіциту як потенційному чиннику психічної вразливості. Обґрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу, у якому логопсихологічна та патопсихологічна складові поєднуються у цілісну модель підтримки. Представлено основні напрямки професійної діяльності практичного психолога, спрямовані на подолання емоційно-поведінкових проявів: розвиток вербальної саморегуляції, формування ефективних комунікативних стратегій, робота з тривожністю та фрустраційною толерантністю, а також психоедукація батьків. Зроблено висновок, що врахування патопсихологічних механізмів дозволяє оптимізувати психологічну допомогу та запобігати формуванню вторинних розладів у дітей із мовленнєвими порушеннями. Перспективами подальших досліджень визначено розроблення інтегрованих діагностичних моделей і програм розвитку емоційно-вольової сфери, побудованих на поєднанні психофізіологічних та психолінгвістичних підходів.
Психолого-педагогічна підтримка професійного самовизначення старшокласників інтелектуальними порушеннями
(2024) Бровченко, Анастасія
Стаття присвячена проблемі професійного самовизначення молоді з інтелектуальними порушеннями, що є ключовим аспектом їх соціалізації та інтеграції у суспільство. Автор підкреслює, що професійне самовизначення у підлітковому віці має вирішальне значення для становлення особистості та подальшого професійного розвитку. У роботі детально розглядаються основні психологічні та соціальні фактори, що впливають на процес професійного вибору. Серед них виділяються особливості формування самосвідомості, труднощі з об’єктивною оцінкою власних можливостей та обмежене розуміння світу професій у старшокласників з інтелектуальними порушеннями. Висвітлюється важливість професійної орієнтації та підтримки з боку батьків і фахівців, що повинні враховувати індивідуальні потреби таких підлітків. Значну увагу приділено аналізу корекційно-розвивальної роботи, спрямованої на формування професійної ідентичності старших підлітків з інтелектуальними порушеннями. Автором окреслено напрямки профорієнтаційної роботи у старших класах спеціальних шкіл, що сприяють їх професійному самовизначенню. Окремо підкреслюється важливість психолого-педагогічного супроводу, спрямованого на допомогу учням в усвідомленні їхніх можливостей і адаптації до вимог сучасного ринку праці.
Протидія булінгу в інклюзивному освітньому середовищі
(2025) Балинська , Марина
У публікації здійснено теоретичний аналіз проблеми булінгу в інклюзивному освітньому середовищі як одного з ключових чинників порушення психічного здоров’я та соціального благополуччя дітей. Розкрито специфіку проявів булінгу щодо учнів з особливими освітніми потребами, зумовлену поєднанням освітньої інклюзії з наявними труднощами комунікації, адаптації та соціальної взаємодії. Проаналізовано мотиваційні та соціально-психологічні детермінанти булінгу, роль шкільної культури, міжособистісних стосунків і педагогічних практик у формуванні ризику віктимізації. Обґрунтовано, що ефективна протидія булінгу в інклюзивному середовищі має носити системний характер і ґрунтуватися на зміні культури взаємодії в закладі освіти, розвитку емпатії, соціальних навичок та ненасильницького спілкування. Визначено значення комплексного психолого-педагогічного супроводу, партнерської взаємодії школи й сім’ї, а також поєднання загальношкільних політик із індивідуально орієнтованими інтервенціями для забезпечення безпечного та підтримувального освітнього простору для всіх учнів.
Регуляція тривожності як напрям подолання комунікативних бар’єрів підлітків з тяжкими порушеннями мовлення в умовах кризових викликів сучасності
(2025) Балинська , Марина
У публікації розглянуто регуляцію тривожності як провідний напрям подолання комунікативних бар’єрів у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в умовах кризових викликів сучасності, зумовлених зокрема військовими діями в Україні. Проаналізовано феномен тривожності як психоемоційного стану та її роль у формуванні комунікативних труднощів у підлітковому віці. Обґрунтовано взаємозв’язок між мовленнєвими порушеннями та підвищеним рівнем тривожності, що може призводити до уникнення спілкування, зниження самооцінки та посилення комунікативних бар’єрів. Представлено дані сучасних досліджень щодо зростання рівня тривожності та психоемоційного напруження серед українських підлітків в умовах війни. Особливу увагу приділено психолого-педагогічному супроводу як важливому чиннику підтримки підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в освітньому середовищі. Окреслено практичні рекомендації щодо створення безпечного освітнього простору, формування навичок саморегуляції та зниження тривожності. Розкрито потенціал арт-терапії як ефективного, екологічного методу психокорекційної роботи, що сприяє емоційній експресії, регуляції емоцій, зменшенню тривожності та подоланню комунікативних бар’єрів у підлітків. Зроблено висновок про значущість системної роботи з регуляції тривожності для забезпечення успішної соціальної взаємодії та розвитку особистості підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в умовах кризових викликів сучасності.
Кризова ситуація внаслідок війни як предиктор розвитку комунікативних бар’єрів та тривожності у підлітків з тяжкими порушеннями мовлення
(2025) Балинська, Марина
У публікації здійснено теоретичний аналіз впливу кризової ситуації, спричиненої війною в Україні, на розвиток тривожності та комунікативних бар’єрів у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення. Розкрито сутність понять «криза» та «кризова ситуація», охарактеризовано психоемоційні наслідки стресу й травматизації для підлітків як вікової групи підвищеного ризику. Проаналізовано вплив соціальної напруженості, психоемоційного стану батьків, особливостей міжособистісного спілкування та змін освітнього процесу, зокрема дистанційного навчання, на формування комунікативних труднощів. Особливу увагу приділено підліткам із тяжкими порушеннями мовлення як категорії осіб з особливими освітніми потребами, для яких кризові події можуть спричиняти регрес мовленнєвих умінь, посилення тривожності та виникнення або загострення мовленнєвих порушень, зокрема заїкання та мутизму. Обґрунтовано актуальність подальших досліджень психоемоційного стану цієї категорії підлітків з метою розроблення ефективних стратегій психологічної та корекційно-логопедичної підтримки в умовах кризових викликів сучасності.