eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4535

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Проєктна діяльність як засіб формування професійної компетентності майбутніх учителів
Лєдок, Марина
(2024)
У роботі розглядається проєктна діяльність як засіб формування професійної компетентності майбутніх учителів. Зазначено, що використання методу проєктів активізує креативне мислення, розвиває комунікативні навички та сприяє самостійності. Проєктна діяльність сприяє інтеграції теоретичних знань із практичною діяльністю, що дозволяє майбутнім учителям ефективно застосовувати набуті знання та розвивати професійні якості. The work considers project activity as a means of forming the professional competence of future teachers. It is noted that the use of the project method activates creative thinking, develops communication skills and promotes independence. Project activities contribute to the integration of theoretical knowledge with practical activities, which allows future teachers to effectively apply the acquired knowledge and develop professional qualities.
Вокально-фортепіанний ансамбль як засіб розвитку інтерпретаційного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва
Смородська, Марина
;
Смородській, Віталій
;
Смольнікова, Ніна
(2026)
У статті здійснено теоретичне осмислення вокально-фортепіанного ансамблю як засобу розвитку інтерпретаційного мислення майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі їхньої професійної підготовки. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку ефективних педагогічних підходів, спрямованих на формування здатності здобувачів до глибокого художнього осмислення музичного твору та усвідомленого виконавського вибору. Метою статті є обґрунтування педагогічного потенціалу вокально-фортепіанного ансамблю як цілісного освітнього простору розвитку інтерпретаційного мислення. У роботі використано теоретичні методи аналізу, узагальнення та систематизації наукових джерел, що дозволило розкрити сутність інтерпретаційного мислення як інтегративної якості, яка поєднує аналітичний, образно-асоціативний, емоційний і рефлексивний компоненти. У процесі дослідження з’ясовано, що вокально-фортепіанний ансамбль створює сприятливі умови для активізації художнього діалогу, узгодження інтерпретаційних рішень, розвитку здатності до емоційного співпереживання та рефлек-с взаємодія сприяє формуванню цілісного бачення музичного твору, розвитку комунікативної культури, емпатійності та здатності до творчої співпраці. Визначено, що у процесі ансамблевого музикування відбувається інтеграція індивідуального та колективного досвіду інтерпретації, що забезпечує формування гнучкого художнього мислення та здатності до варіативного трактування музичного матеріалу. Особливу увагу приділено рефлексив-ному аспекту ансамблевої діяльності, який виступає важливим механізмом саморегуляції, самокорекції та професійного зростання майбутнього педагога-музиканта. Наукова новизна полягає у розгляді вокально-фортепіанного ансамблю як багатовимірного педагогічного простору розвитку інтерпретаційного мислення, що поєднує процеси художнього осмислення, комунікативної взаємодії та рефлексивного аналізу. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів упроцесі фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. ивного осмислення виконавської діяльності. Обґрунтовано, що ансамблева
Міцелоутворення та міжфазна активність біосурфактантів як хімічна основа біоремедіації ґрунту: in silico дослідження
Столяренко , Єлизавета
;
Томаровська, Тетяна
;
Москальов, Віталій
(2025)
Метою роботи є оцінка впливу хімічної будови біосурфактантів на їхню амфіфільність і потенційну міжфазну активність на основі in siliko аналізу молекулярних дескрипторів.
Курс лекцій із загальної хімії : для здобувачів вищої освіти нехімічних спеціальностей
Томаровська, Тетяна
(2026)
Курс лекцій «Курс лекцій із загальної хімії» присвячено вивченню основних закономірностей будови речовини та перебігу хімічних процесів. Розглянуто будову атома, періодичний закон, електролітичну дисоціацію, хімічний зв’язок, основи термодинаміки й хімічної кінетики, хімічну рівновагу, поверхневі явища та дисперсні системи. Курс рекомендований здобувачам вищої освіти нехімічних спеціальностей, зокрема біологічного, педагогічного, медичного, екологічного, агрономічного, біотехнологічного та іншого спрямування, а також викладачам відповідних освітніх компонентів. Матеріал курсу спрямований на формування цілісного уявлення про фізико-хімічні основи будови, властивостей і перетворень речовин, необхідного для подальшого опанування природничих та професійно орієнтованих дисциплін.
Практичні аспекти реалізації методу «storytelling» при викладанні інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в ЗЗСО
Упатова, Ірина
;
Борзик, Олена
(2025)
У статті досліджено інноваційні підходи до викладання природничих дисциплін у сучасній школі в контексті реалізації концепції Нової української школи (НУШ). Метою статті є висвітлення та аналіз практичних аспектів застосування методики «storytelling» (мистецтва розповіді історій) як ефективного інструменту інтеграції знань під час вивчення інтегрованих курсів природничої освітньої галузі в закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО). Для досягнення поставленої мети було використано методи теоретичного аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, моделювання навчальних ситуацій, а також узагальнення власного досвіду розробки дидактичних матеріалів. У результаті дослідження обґрунтовано, що використання методу «storytelling» дозволяє трансформувати складні, абстрактні наукові факти та закономірності (з біології, географії, фізики, хімії) у зрозумілі, емоційно забарвлені сюжети. У статті запропоновано конкретні приклади та алгоритми створення навчальних історій різних типів (біографічні, детективні, кейс-історії) та визначено їхній вплив на підвищення пізнавального інтересу, розвиток критичного мислення та формування природничо-наукової компетентності учнів. Доведено, що цей метод сприяє кращому засвоєнню міжпредметних зв’язків та подоланню фрагментарності сприйняття інформації. The article explores innovative approaches to teaching natural sciences in modern schools within the context of implementing the New Ukrainian School (NUS) concept. The purpose of the article is to highlight and analyze the practical aspects of applying the "storytelling" method as an effective tool for knowledge integration while teaching integrated courses in the natural sciences educational field within institutions of general secondary education. To achieve this goal, methods of theoretical analysis of psychological, pedagogical, and methodological literature, modeling of learning situations, and generalization of practical experience in developing educational materials were used. As a result of the study, it is substantiated that using the "storytelling" method allows transforming complex, abstract scientific facts and laws (from biology, geography, physics, chemistry) into understandable, emotionally resonant narratives. The article provides specific examples and algorithms for creating various types of educational stories (biographical, detective, case stories) and determines their impact on increasing cognitive interest, developing critical thinking, and shaping students' natural-scientific competence. It is proved that this method promotes better understanding of interdisciplinary connections and helps overcome the fragmentation of information perception.