eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4221

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Виховання патріотичної молоді в закладах вищої освіти
(2024) Прокопенко, Альона
Виховання свідомої молоді, яка є носієм патріотичних, ціннісних та громадських орієнтирів, є пріоритетним завданням у вищій освіті. Забезпечення високо рівня громадянської активності та національно патріотичної самосвідомості серед молодих фахівців є запорукою стабільного розвитку держави. Відповідно до нагальних викликів сьогодення підвищується увага до підготовки майбутніх фахівців, які готові розвивати державу, відстоювати власні та національні інтереси, нести відповідальність за свої вчинки та розвиток суспільства. Мета статті полягає в розкритті ключових проблем у формуванні громадянської позиції з метою виховання патріотичного молодого покоління у закладах вищої освіти. Визначено важливість виховання патріотичної молоді в сучасних закладах вищої освіти. Виховання патріотичної молоді в закладах вищої освіти має низку проблем, які впливають на динаміку та ефективність виховного аспекту. Серед ключових проблем виокремлено: відсутність підходів до розвитку критичного мислення до діяльності в сучасному освітньому просторі; брак можливостей для активної участі в громадському житті; вплив на освіту політичних інтересів; відсутність наскрізної лінії у навчальних програмах та освітніх компонентах; маніпуляції та пропаганда, кіберзагрози; загроза особистісній безпеці; конфлікти в суспільстві (соціальні, політичні, культурні). Висвітлено сутність кожної із проблем у контексті дії воєнного стану в країні. З’ясовано, що світній процес відіграє важливу роль у формуванні здорового національного самосприйняття та громадянської свідомості, а виховання патріотичної молоді передбачає розбудову відкритого й толерантного суспільства, адже лише шляхом активної співпраці та взаєморозуміння стає можливим збереження національної єдності Стаття не вичерпує всі проблемні теми досягнення мети – виховання патріотичної молоді, гідного громадянина країни, особистості із стійкою громадською позицією.
Розвиток емоційного інтелекту викладача вокалу як чинник ефективної взаємодії зі здобувачами освіти під час дистанційного навчання
(2025) Катречко, Анна; Кобзар, Юлія
У роботі досліджено розвиток емоційного інтелекту викладача вокалу як важливий чинник ефективної педагогічної взаємодії зі здобувачами освіти в умовах дистанційного навчання, зумовленого воєнними подіями та цифровізацією освітнього процесу. Обґрунтовано, що емоційний інтелект викладача сприяє створенню позитивного емоційного клімату, збереженню навчальної мотивації студентів, подоланню тривожності й психологічних бар’єрів у процесі онлайн-взаємодії. Проаналізовано особливості вокальної педагогіки в дистанційному форматі та визначено шляхи розвитку емоційної компетентності викладача, зокрема через самоаналіз, рефлексію, емпатійну комунікацію та педагогічну підтримку.
Сценічна діяльність як складник професійного становлення майбутніх учителів музичного мистецтва
(2025) Катречко , Анна; Кобзар, Юлія
У тезах розглянуто сценічну діяльність як важливий складник професійного становлення майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах сучасної мистецько-педагогічної освіти. Обґрунтовано значення сценічної практики для інтеграції теоретичних знань у практичні вміння, розвитку музично-виконавських, комунікативних та педагогічних компетентностей. Акцентовано увагу на ролі публічних виступів у формуванні артистизму, емоційної культури, впевненості в собі, психологічної готовності до професійної діяльності та творчої самореалізації майбутнього педагога-музиканта.
Підручник з інформатики : від теорії до інтерактиву
(2024) Прокопенко, Альона
Підручник як один із засобів навчання потребує постійного вдосконалення відповідно до викликів та запитів суспільства, технічного прогресу й освітньої дійсності. У статті висвітлено особливості еволюційних змін у розвитку шкільного підручника з інформатики, який відображає реалії розвитку різних поколінь. Спираючись та аналіз чинних підручників (за старою та новою програмами), було визначено головні риси модернізації підручників з інформатики в різний час. З’ясовано, що перші підручники на території України були спрямованими безпосередньо на теоретичне опанування програмування та алгоритмів. Надалі, відповідно до загального технічного прогресу, розширювався зміст підручників й набував масового характеру (з 2000-х років). До підручників почали додавали ілюстрований матеріал, диференційовані завдання та практичні вправи. Із 2011 року підручники стали чіткіше будуватися за принципами доступності, системності, послідовності та наступності в засвоєнні знань. Уклали підручники за рівнями (стандарт, профільний, академічний) та розширили матеріал про використання мобільних технологій, хмарні сервіси тощо. На наступні зміни в розвитку підручника з інформатики вплинула пандемія, яка змусила переосмислити поняття «підручник» загалом, адже тепер є електронні версії, що спрощують доступ до матеріалу. Автор зазначає, що сучасні підручники мають бути цифровізованими та інтерактивними, містить активні посилання, цікаві завдання, передбачати паралельне використання цифрових технологій. Під час огляду виявлено актуальну проблему в навчанні здобувачів освіти 9-11 класів, оскільки вони навчаються досі за підручниками неактуального зразка, що потребує нагального втручання науковців та Міністерства освіти й науки України. Перспективність дослідження полягає в детальному вивченні відповідності змісту сучасних чинних підручників до запитів сьогодення.
Підручник з інформатики : від теорії до інтерактиву
(2024) Прокопенко, Альона
Підручник як один із засобів навчання потребує постійного вдосконалення відповідно до викликів та запитів суспільства, технічного прогресу й освітньої дійсності. У статті висвітлено особливості еволюційних змін у розвитку шкільного підручника з інформатики, який відображає реалії розвитку різних поколінь. Спираючись та аналіз чинних підручників (за старою та новою програмами), було визначено головні риси модернізації підручників з інформатики в різний час. З’ясовано, що перші підручники на території України були спрямованими безпосередньо на теоретичне опанування програмування та алгоритмів. Надалі, відповідно до загального технічного прогресу, розширювався зміст підручників й набував масового характеру (з 2000-х років). До підручників почали додавали ілюстрований матеріал, диференційовані завдання та практичні вправи. Із 2011 року підручники стали чіткіше будуватися за принципами доступності, системності, послідовності та наступності в засвоєнні знань. Уклали підручники за рівнями (стандарт, профільний, академічний) та розширили матеріал про використання мобільних технологій, хмарні сервіси тощо. На наступні зміни в розвитку підручника з інформатики вплинула пандемія, яка змусила переосмислити поняття «підручник» загалом, адже тепер є електронні версії, що спрощують доступ до матеріалу. Автор зазначає, що сучасні підручники мають бути цифровізованими та інтерактивними, містить активні посилання, цікаві завдання, передбачати паралельне використання цифрових технологій. Під час огляду виявлено актуальну проблему в навчанні здобувачів освіти 9-11 класів, оскільки вони навчаються досі за підручниками неактуального зразка, що потребує нагального втручання науковців та Міністерства освіти й науки України. Перспективність дослідження полягає в детальному вивченні відповідності змісту сучасних чинних підручників до запитів сьогодення.