eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4195

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки в умовах цифровізації та змішаного навчання
(2025) Харківська, Алла; Прокопенко, Альона; Отрошко, Тамара
У статті розглянуто особливості формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки в умовах цифровізації та змішаного навчання. Метою статті є аналіз особливостей формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки в умовах цифровізації та змішаного навчання. Проаналізовано сучасні соціально-політичні трансформації, глобалізаційні виклики та умови війни, які актуалізують потребу у фахівцях, здатних приймати відповідальні рішення, ефективно взаємодіяти у командах, ініціювати зміни та реалізовувати колективні завдання. Висвітлено різні трактування поняття «лідерська компетентність», що включають когнітивний, діяльнісний, комунікативний, особистісний та цифровий компоненти, та обґрунтовано необхідність інтеграції цифрових технологій у професійну підготовку здобувачів вищої освіти. Особлива увага приділена цифровим платформам і сервісам, які сприяють розвитку професійних знань і умінь, комунікаційних навичок, цифрового лідерства, здатності до самоорганізації та рефлексії. Серед них Moodle, Google Classroom, Canvas, Trello, Asana, ClickUp, Zoom, Microsoft Teams, Google Meet, Padlet, Miro, Jamboard, Canva, Mentimeter, Kahoot та Loom. Показано, що інтеграція змішаного навчання та інтерактивних методів, таких як кейс-метод, рольові ігри, віртуальні симуляції та онлайн дебати, забезпечує всебічний розвиток здобувачів вищої освіти, стимулює їхню ініціативність і відповідальність за освітню та командну діяльність. Наведено класифікацію цифрових інструментів, що дозволяє системно поєднувати традиційні аудиторні та цифрові активності. Показано, що таке комплексне використання інструментів сприяє розвитку когнітивних, діяльнісних, комунікативних, особистісних та цифрових компонентів лідерської компетентності. Перспективами подальших досліджень є розробка критеріїв та показників оцінювання лідерської компетентності здобувачів вищої освіти в умовах цифровізації та змішаного навчання.
Наступність математичної підготовки майбутніх вихователів і вчителів початкової школи: лідерський вимір професійної підготовки
(2025) Харківська, Алла; Прокопенко, Альона; Бган, Тетяна
У статті досліджено проблему наступності математичної підготовки майбутніх вихователів і вчителів початкової школи крізь призму формування їхньої лідерської компетентності. В умовах глобалізаційних викликів, цифровізації освіти та воєнних реалій актуалізується потреба у фахівцях, здатних забезпечувати якісну освітню взаємодію, організовувати навчальну діяльність на різних освітніх рівнях і виступати агентами змін у педагогічному середовищі. Показано, що проблема наступності виходить за межі суто змістового наповнення математичних дисциплін і охоплює цілісність методологічних, організаційних та технологічних підходів, що уможливлюють поступове й логічне формування математичних знань у дітей. У дослідженні акцентовано, що для вихователів важливим є оволодіння методиками формування елементарних математичних уявлень у дошкільників, тоді як для вчителів початкової школи – системне викладання математики на основі стандартів освіти. Визначено, що ефективна наступність можлива лише за умов узгодженості змістових орієнтирів, єдності педагогічних цілей і поєднання класичних методів із цифровими інструментами. Особлива увага приділена лідерському виміру математичної підготовки, який передбачає формування здатності майбутніх педагогів бути організаторами колективної діяльності, мотиваторами, фасилітаторами навчання та носіями педагогічних інновацій. Показано, що лідерські якості можуть розвиватися через використання інтерактивних методів (проєктна діяльність, математичні дебати, рольові ігри, віртуальні симуляції) та цифрових платформ. Доведено, що математика як навчальний предмет має значний потенціал для розвитку відповідальності, критичного мислення, здатності до аналізу та прийняття рішень, що безпосередньо корелює з лідерською компетентністю.
Особливості тестів і тестового контролю навчальних досягнень з фізики
(2025) Босін, Марк; Рикова, Лариса; Брославська, Галина
Контроль навчальних досягнень учнів або студентів є невід’ємним компонентом навчального процесу. Однією з форм контролю є тестування. Основною дослідницькою задачею даної роботи є подолання конкретних труднощів тестування при навчанні фізики, а точніше – деяких її розділів, які потребують при складанні тестів відхилень від стандартних методів тестування. Аналіз цих відхилень разом з демонстрацією їх використання є основною проблемою даного дослідження. Основними матеріалами даного дослідження є роботи наших колег, а також наш власний досвід викладання фізики у різних ЗВО м. Харкова. Більшість власних матеріалів було статистично оброблено.
Моральне виховання здобувачів освіти у процесі викладання математики та фізики
(2025) Брославська, Галина; Босін, Марк
У статті обґрунтовано виховний потенціал математики та фізики у формуванні моральних якостей здобувачів освіти, розглянуто основні форми та методи морального виховання у процесі викладання цих навчальних дисциплін. Під моральним вихованням автор розуміє цілеспрямовану діяльність щодо формування та розвитку в здобувачів освіти стійких моральних якостей, свідомості, потреб, переконань, цінностей та ідеалів, а також відповідних моделей поведінки та професійної діяльності з урахуванням загальноприйнятих морально-етичних норм. У моральному вихованні найактуальнішим є аксіологічний підхід, який передбачає формування в майбутніх фахівців системи морально-етичних цінностей як основи їхнього світогляду та поведінки. Здійснюючи моральне виховання, викладачам обов’язково варто враховувати вікові особливості юнацького віку, специфіку освітнього процесу в закладі освіти, а також брати до уваги потенційні можливості конкретних навчальних дисциплін у цьому процесі. Вивчення математики та фізики розвиває аналітичні здібності й логіку особистості, сприяє її естетичному вдосконаленню, розвиває творчий підхід до виконання професійних завдань, а також є потужною базою для багатьох інших наук і технологій.
Використання симуляцій у навчанні фізики в закладах освіти
(2025) Брославська, Галина
У статті проаналізовано значення комп’ютерних симуляцій для якісного вивчення фізики; розкрито основні підходи використання віртуальних моделей у фізичній освіті, а саме: розвитку пізнавальної активності учасників освітнього процесу, формування в них експериментальних навичок і забезпечення кращого розуміння здобувачами освіти фізичних процесів. Велика увага приділена комп’ютерним симуляціям через те, що вони дозволяють моделювати фізичні явища у віртуальному середовищі, що гарантує безпечні умови для проведення експериментів, водночас спрощується сприйняття складних процесів, розвиваються навички наукового дослідження. Симуляції відкривають безліч можливостей для здобуття фізичної освіти, які складно або неможливо реалізувати під час традиційного офлайн-навчання. У фізичній освіті симуляції виконують демонстраційну, дослідницьку та тренувальну функції. Основними напрямами використання симуляцій у фізиці вважаються: віртуальні лабораторії, інтерактивні демонстрації та проєктна діяльність. Автором розкрито переваги (безпечність експериментів, доступність і економічність, можливість вивчення абстрактних процесів, інтерактивність і залучення, адаптивність до індивідуальних потреб) та недоліки (брак розвитку практичних навичок, ризик поверхневого розуміння, технічні проблеми, необхідність педагогічного супроводу) використання симуляцій на заняттях під час вивчення фізики, названо програмне забезпечення (PhET Interactive Simulations, Algodoo, Crocodile Physics), необхідне для покращення навчального процесу; окреслено перспективи подальших досліджень у цьому напрямі: інтеграція доповненої та віртуальної реальності, адаптивні освітні системи, спільні віртуальні середовища, геймифікація процесу навчання.