eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4190

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Естетичний розвиток здобувачів вищої освіти у процесі викладання фізики та математики
(2025) Вдович, Світлана; Брославська, Галина
У статті обґрунтовано зв’язок естетики з фізикою та математикою, а також можливості фізико-математичних дисциплін в естетичному розвитку студентської молоді у закладах вищої освіти; розглянуто основні засоби та принципи естетичного розвитку і виховання студентської молоді на заняттях із фізики та математики. Автори наголошують, що естетично привабливі фізичні явища є об’єктами дослідження у фізиці та математиці та водночас ваблять митців, багато науковців не лише вбачають прекрасне у власній професійній діяльності, а й водночас успішно реалізовують себе у сфері мистецтва, а митці активно застосовують знання з фізики та математики, створюючи свої шедеври. До основних засобів естетичного розвитку особистості під час викладання фізики і математики автори відносять: наочно-демонстративні (естетика підручників, технічних пристроїв, задач, рівнянь і формул, інтер’єру, використання творів мистецтва); вербально-акустичні (мовлення педагога, звуковий супровід, художні описи фізичних явищ), структурно-логічні (естетика фізичних явищ, законів, теорій, математичних рівнянь і формул, лаконічності доведення теорем, чіткість алгоритмів, міжпредметні зв’язки), інформаційно-комунікаційні (використання сучасних технологій і штучного інтелекту, естетика комп’ютерного моделювання, програмування, візуалізації та пошуку інформації), інтерактивні (симуляції, мультимедіа-комплекси, активна взаємодія та безпосередня участь усіх суб’єктів освітнього процесу в пошуку шляхів розв’язання навчальних завдань), практичні (зв'язок із практикою)
Використання інтернет-технологій під час викладання безпеки життєдіяльності й охорони праці
(2025) Пєнов, Вадим; Купіна, Оксана; Петухова , Тетяна; Прокоф’єва, Ольга; Брославська, Галина
Сучасні виклики вимагають інноваційних підходів до освіти, особливо в галузі безпеки життєдіяльності. Тема безпеки є життєво важливою в умовах глобалізації, техногенних та природних ризиків, що дедалі частіше впливають на суспільство. Однією з ключових тенденцій у сучасній освіті є використання Інтернет-технологій, які пропонують нові способи навчання, зокрема інтерактивні підходи, персоналізацію навчання та підвищення доступності освітніх матеріалів. Метою статті є аналіз можливостей та перспектив впровадження Інтернет-технологій у викладанні безпеки життєдіяльності й охорони праці. Основні завдання дослідження полягають у вивченні сучасних технологій, їх переваг, недоліків, а також практичних кейсів впровадження. Розвиток інформаційних технологій значно трансформував традиційні підходи до освіти. Інтернет-технології дозволяють створювати інтерактивне навчальне середовище, яке сприяє підвищенню рівня засвоєння знань студентами. У контексті дисципліни «Безпека життєдіяльності» (БЖД) та «Охорона праці» (ОП) такі технології надають можливість моделювати ситуації, що сприяють формуванню практичних навичок, які можуть бути життєво важливими. У статті розглядається використання Інтернет-технологій у викладанні БЖД й ОП, їх переваги та виклики, а також аналізується їх вплив на якість освіти.
Співпраця педагогів та батьків у національно-патріотичному виховання дітей в умовах війни
(2025) Тесля, Владислава; Чернишова, Аліна; Савченко , Людмила
Російсько-українська війна, реальна загроза зникнення України з політичної карти світу та стрімкі політичні події спонукали владу й український народ згуртуватися, мобілізуватись, здивувати самих себе і світ, усвідомити свою ідентичність, національну унікальність і самодостатність, історичну окремішність, законне і невід’ємне право бути господарем на власній землі; змусили задіяти найцінніше – людський потенціал, наявні оборонні та інформаційні ресурси й здобувати авторитет на світовій арені, апелюючи до глобальної спільноти Авторами підкреслюється, що саме сім’ї належить важлива роль у формуванні патріотизму: батьки є першими вихователями дитини дошкільного віку; із сім’ї для дитини починається Батьківщина. Визначено, що національно-патріотичне виховання дітей у родині – складний і суперечливий процес, на який впливають різні чинники: матеріально-економічна забезпеченість, соціальний стан та рівень освіти батьків, місце проживання (місто, село), звичаї і традиції в родині, кількість членів родини, ставлення до дітей тощо. Увагу зосереджено на меті національно-патріотичного виховання, як складника виховання у родині: виховання любові до землі, де народилась і виросла людина, до рідного краю, міста (села), вулиці, тобто до батьківщини; гордості за здобутки свого народу, своєї родини, а також гордості за минуле і сьогодення своїх співвітчизників; прагнення захищати інтереси родини та Батьківщини. У певному розумінні родина – це і є Батьківщина.
Зміцнення психологічної резильєнтності у дітей та молоді в умовах війни
(2025) Савченко, Людмила; Сініченкова, Ангеліна
Психологічний стан та психічне здоров’я під час військових дій є вкрай важливим. Багато людей переживають виснаження, спустошення, втому, відчувають тривогу й паніку. Звернута увага, що стрес – це неминуча реальність нашого життя. Доведено, що для того, щоб вміти протистояти стресу, потрібно розвивати в собі внутрішню стресостійкість. Визначено, що важливою складовою формування стресостійкості особистості та активною формою протидії стресовим факторам, пристосуванні чи уникненні стресового впливу є її індивідуальні прояви: самооцінка, свідоме розуміння власних проблем і їхнє вирішення. Зазначено, що індивідуальна модель стійкості особистості базується на таких основних ресурсах стійкості – психологічному, поведінковому, фізичному, соціальному ресурсі, ресурсі характеру.
Національно-патріотичне виховання у контексті сучасних викликів
(2025) Савченко, Людмила; Гаєвська , Оксана; Задьорна, Наталія
У сучасних глобальних політичних, економічно-соціальних реаліях українського народу, усвідомлення загрози бездуховності, браку національно-духовної культури молоді, актуалізується проблема національно-патріотичного виховання підростаючого покоління, оскільки від її вирішення залежить соціально-економічна й соціокультурна стабільність нашої країни, збереження її територіальної цілісності. Національно-патріотичне виховання визначають як планомірну виховну діяльність, спрямовану на формування у дітей та молоді національної самоідентичності й патріотизму. Національно-патріотичне виховання покликане сформувати у здобувачів освіти такі якості як національна самоідентифікація, усвідомлення своєї належності до Нації Героїв – модерного українства, недекларативний патріотизм, дієва любов до України, готовність до подвигу й самопожертви в ім’я Батьківщини, до виконання свого патріотичного обов’язку, мужність, стійкість, відвага.