eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4079

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Логопедичні технології подолання заїкання у дошкільному і шкільному віці
(2025) Долженко, С. Г.; Адам, А. Е.; Цегельник, Т. М.; Мантулєнко, Марія; Ільченко, Оксана
Сучасні технології та інноваційні підходи в логопедії відкривають нові можливості для корекції заїкання у дітей та дорослих. Вони включають в себе використання новітніх технологій, інтерактивних засобів навчання, спеціалізованих програм та електронних додатків, що допомагають у процесі корекції. Використання спеціальних програм для тренування мовленнєвих навичок стало одним з популярних методів у подоланні заїкання. Ці програми сприяють розвитку мовлення за допомогою інтерактивних вправ, що дає можливість учням працювати з інтерфейсом у зручний для них час. Діти можуть навчатися через гейміфікацію, виконуючи завдання та отримуючи зворотний зв’язок у реальному часі. Прогноз щодо подолання заїкання залежить від різних факторів, включаючи вік дитини, своєчасність діагностики, інтенсивність корекційної роботи та психологічний стан дитини. Найкращі результати досягаються при комплексному підході, який включає логопедичні заняття, психологічну підтримку та використання сучасних технологій.
Альтернативна та додаткова комунікація як ключовий елемент системи раннього втручання для підтримки дітей з особливими освітніми потребами
(2025) Мантуленко, Марія; Потамошнєва, Олена
Стаття присвячена дослідженню альтернативної та додаткової комунікації (АДК) як ефективного засобу підтримки дітей із порушеннями мовлення та комунікації в межах системи раннього втручання. Проаналізовано онтогенез спілкування дітей раннього віку, який передбачає поступальний розвиток комунікативних навичок від дорефлексивної поведінки до автономної комунікації. Розглянуто «Матрицю спілкування» (Communication Matrix) як інструмент для оцінки рівня розвитку дитини та підбору оптимальних методів АДК.
Профілактика емоційного вигорання фахівців спеціальної та інклюзивної освіти
(2024) Найпак, Катерина
У кваліфікаційній роботі розглядається проблема емоційного вигорання фахівців спеціальної та інклюзивної освіти як одного з найважливіших викликів сучасної педагогіки. Зазначається, що специфіка роботи педагогів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, вимагає значних емоційних, фізичних та психологічних зусиль, що сприяє підвищеному ризику вигорання. Проаналізовано основні чинники, що спричиняють емоційне виснаження, зокрема надмірне робоче навантаження, емоційні вимоги, відсутність підтримки та стресові умови праці. Особлива увага приділяється стратегіям профілактики емоційного вигорання. Зокрема, акцентується на важливості формування здорового робочого середовища, розвитку стресостійкості, регулярної професійної супервізії та підвищення рівня емоційної грамотності педагогів. Підкреслюється роль адміністрації навчальних закладів у забезпеченні психологічної підтримки співробітників та створенні умов для їхньої професійної самореалізації. Запропоновано практичні рекомендації щодо застосування методик релаксації, тайм-менеджменту та організації психолого-педагогічних тренінгів для профілактики вигорання. Робота може бути корисною для педагогів, керівників освітніх установ, психологів та інших фахівців, які працюють у сфері інклюзивної та спеціальної освіти.
Формування навички читання у дітей із порушеннями інтелектуального розвитку в умовах спеціального навчання
(2025) Березкіна, Софія
Бакалаврська робота присвячена проблемі формування навички читання у дітей із порушеннями інтелектуального розвитку в умовах спеціального навчання. У роботі проаналізовано психолого-педагогічні передумови оволодіння читанням, охарактеризовано особливості пізнавальної діяльності та мовленнєвого розвитку дітей цієї категорії, що зумовлюють специфічні труднощі у засвоєнні звуко-буквених відповідностей, розвитку фонематичного сприймання, формуванні зорового розпізнавання графем, читанні складів і слів та розумінні прочитаного. Уточнено зміст понять «навичка читання», «спеціальне навчання», «корекційно-розвивальна робота», визначено структурні компоненти навички читання (техніка читання, правильність, плавність, усвідомленість, виразність) і їх значення для подальшої навчальної успішності та соціальної адаптації дитини. Теоретично обґрунтовано напрями корекційно-розвивальної роботи з формування читання, акцентовано роль поетапного навчання, систематичних вправ на розвиток фонематичних процесів, звуко-складового аналізу, зорово-просторових уявлень, словникового запасу та зв’язного мовлення. Окреслено педагогічні умови ефективності: індивідуалізація навчання, опора на наочність і мультисенсорні прийоми, дозоване ускладнення матеріалу, часте повторення, позитивне підкріплення, узгодженість дій учителя, логопеда та батьків. Робота має теоретичну й практичну значущість і може бути використана в діяльності вчителів спеціальних закладів, логопедів, дефектологів, асистентів учителя та фахівців інклюзивної освіти для організації навчання читання дітей із порушеннями інтелектуального розвитку.
Вплив трансформації освітнього середовища в умовах кризових ситуацій на рівень тривожності та розвиток комунікативних бар’єрів підлітків з тяжкими порушеннями мовлення
(2025) Балинська , Марина
У тезах здійснено теоретичний аналіз впливу трансформації освітнього середовища в умовах кризових ситуацій, зокрема воєнних дій та переходу до дистанційного навчання, на рівень тривожності та розвиток комунікативних бар’єрів у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення. Розкрито особливості психоемоційного стану цієї категорії підлітків в умовах соціальної нестабільності, вимушеного переселення, ізоляції та цифровізації освітнього процесу. Проаналізовано суперечливий вплив дистанційного навчання на комунікативний розвиток підлітків із мовленнєвими порушеннями: з одного боку — зменшення вербального навантаження та потенційне зниження тривожності, з іншого — обмеження безпосереднього міжособистісного спілкування та ризик формування стійких комунікативних бар’єрів. Акцентовано увагу на зростанні рівня тривожності серед здобувачів освіти в умовах війни та підкреслено необхідність цілеспрямованого психолого-педагогічного супроводу підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в процесі їх адаптації до зміненого освітнього середовища.