eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4232

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Освітні компоненти «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі» в педагогічних закладах вищої освіти як основа формування культури безпеки в освітньому середовищі
(2025) Роганов, Максим
У статті розглядаються деякі особливості застосування концепції хмарних обчислень в процесі професійної підготовки вчителів інформатики. У статті висвітлюються переваги і недоліки використання технології хмарних обчислень і безкоштовних програмних продуктів, пропонованих нею, в навчанні інформатики. Також наведено порівняльний аналіз десктопних і хмарних додатків, що показує явні переваги останніх для навчальних закладів, які не мають коштів на ліцензійне програмне забезпечення. Розглянуто поняття: «хмарні технології», «хмарні обчислення», «хмарні сервіси», «хмаро-орієнтовані інформаційні комп`ютерні технології навчання», «хмаро-орієнтоване навчальне середовище», «хмаро орієнтоване освітньо-наукове середовище». Проаналізовано основні переваги та недоліки використання технології cloud computing в освітньому процесі, а також різні додатки технології cloud, які можна використовувати в процесі викладання-навчання-оцінювання
Основні аспекти розвитку діджиталізації освіти в теорії та практиці педагогіки
(2021) Прокопенко, Альона
У статті розглянуто основні аспекти розвитку діджиталізації освіти в теорії та практиці педагогіки. Встановлено, що діджиталізації освіти – це масштабний процес упровадження та інтеграції цифрових технологій і оцифрованої інформації в освітнє середовище з метою їх безпосереднього використання і розширення комунікаційних можливостей суспільства в галузі освіти тощо. Науковцем з’ясовано, що нині процес розвитку діджиталізації як освіти, так і всіх галузей і сфер життєдіяльності досить актуальний, адже це передусім стосується впровадження нових освітніх технологій, призводить до перебудови системи освіти: генерації закладів освіти будь-якого рівня, створення дистанційного навчання, осучаснення комунікаційного забезпечення тощо. Автором обґрунтовано, що всі представники освітянської ниви повинні сформувати у себе вміння навчитися володіти цифровими технологіями та застосувати їх у власній професійної діяльності, і загалом в повсякденному житті, що є нагальною вимогою сучасності The main aspects of development of digitalization of education in the theory and practice of pedagogy are considered in the article. It is established that digitalization of education is a large-scale process of introduction and integration of digital technologies and digitized information into the educational environment in order to directly use them and expand the communication capabilities of society in the field of education and more. The scientist found out that today the process of digitalization of education and all branches and spheres of life is quite relevant, because it primarily concerns the introduction of new educational technologies, leads to the restructuring of the education system: generation of educational institutions of any level, distance learning. modernization of communication support, etc. The research notes that the dynamic development of new information and communication technologies in education and innovation processes require the development of innovative forms and methods of interaction between theory and practice, and force people of different ages, with different levels of education to adapt to their use both in everyday life and in professional activities. The author substantiates that teachers, pedagogical workers, scientific and pedagogical workers and other representatives of the educational field should develop the ability to learn to use new technological tools and virtually unlimited information resources, own digital technologies and apply them in their professional activities and in everyday life. , which is an urgent requirement of today.
Особливості розробки фрейму педагогічної концепції едукації майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти
(2022) Прокопенко, Альона
Підґрунтям для розробки фрейму педагогічної концепції за темою наукової розвідки стануть: вихідна емпірична база використання базових і ключових понять досліджуваного феномена; закони, постулати, принципи загальнофілософського значення, загальнонаукові та конкретно наукові методологічні підходи до дослідження; правила логічного висновку – закономірності досліджуваного явища; понятійно-категоріальний апарат дослідження; принципи, на основі яких будується авторська педагогічна концепція едукації майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти тощо. The researcher found that the basis for the development of the frame of the pedagogical concept on the topic of scientific intelligence will be: the initial empirical basis for the use of basic and key research concepts; laws, postulates, principles of general philosophical significance, general scientific and specifically scientific methodological approaches to research; rules of logical inference- patterns of the studied phenomenon; conceptual and categorical apparatus of research; principles on the basis of which the author's pedagogical concept of education of future teachers in the conditions of digitalization of education is built, etc
Особливості розробки методологічно-цільового та організаційно-управлінського компонентів концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти
(2022) Прокопенко, Альона
У статті представлено теоретичне обґрунтування методологічно-цільового та організаційно-управлінського компонентів концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти. Змістове наповнення даних компонентів представлено соціальним замовленням, цілю, завданнями, змістом, закономірностями та принципами едукації МУ в умовах діджиталізації освіти (методологічно-цільовий компонент); напрямами та етапами управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти, адміністративними методами (організаційно-управлінський компонент). У статті узагальнено соціальне замовлення держави та суспільства спрямоване на підготовку висококваліфікованих педагогічних кадрів в умовах діджиталізації освіти, які мають бути: підготовлені до рішення професійних задач, що характеризуються комплексністю та невизначеністю змінних; здатні до організації постійного саморозвитку, самовдосконалення, виховання себе як особистості та професіонала педагогічної ниви, який здатний до аналізу, синтезу та управління отриманою інформацією; налаштовані на гармонійну комунікацію із усіма суб’єктами освітнього процесу; із розвиненим логічним мисленням; спроможні до прийняття управлінських рішень у відповідних ситуаціях тощо. Обгрунтовано цілі управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти – посилення якості викладання освітніх компонентів задля підвищення рівня сформованості та розвитку загальних, фахових та предметних компетентностей майбутніх учителів; упровадження інноваційних методик, методів, форм та засобів, утому числі, з використанням цифрових технологій; залучення МУ до проходження різних видів офлайн та онлайн вебінарів, тренінгів, курсів тощо задля їх особистісного та професійного розвитку та саморозвитку з метою досягнення поставлених цілей, що забезпечують реалізацію особистісно та професійно-значущих пріоритетів; організація та координація роботи структурних підрозділів (відділів) у відповідності до прийнятих управлінських рішень тощо. The article presents the theoretical justification of the methodological-targeted and organizational-management components of the conceptual model of the management system for the education of future teachers in the conditions of digitalization of education. The meaningful content of these components is represented by the social order, goal, tasks, content, laws and principles of education of FT in the conditions of digitalization of education (methodological-target component); directions and stages of management of education of future teachers in conditions of digitalization of education, administrative methods (organizational and management component). The article summarizes the social order of the state and society aimed at training highly qualified pedagogical personnel in the conditions of digitalization of education, who must be: prepared to solve professional tasks characterized by the complexity and uncertainty of variables; able to organize continuous self-development, self-improvement, education of oneself as a person and a professional in the pedagogical field, who is capable of analysis, synthesis and management of the received information; tuned to harmonious communication with all subjects of the educational process; with developed logical thinking; able to make management decisions in relevant situations, etc. The goals of managing the education of future teachers in the conditions of digitalization of education are substantiated, namely strengthening the quality of teaching educational components in order to increase the level of formation and development of general, professional and subject competencies of future teachers; introduction of innovative methods, methods, forms and means, including the use of digital technologies; involving FT in various types of offline and online webinars, trainings, courses, etc. for their personal and professional development and self-development in order to achieve the set goals that ensure the realization of personally and professionally significant priorities; organization and coordination of the work of structural units (departments) in accordance with the management decisions, etc.
Теоретичне обґрунтування концептуальної моделі системи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти
(2022) Прокопенко, Альона
У статті представлено теоретичне обґрунтування концептуальної моделі системи едукації майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти. Доведено, що для ефективного функціонування ця модель системи повинна містити п’ять компонентів: методологічно-цільовий – соціальне замовлення, ціль, завдання, зміст, закономірності та принципи едукації МУ в умовах діджиталізації освіти; структурно-функціональний – об’єкт, суб’єкт ЗВО та функцій едукації МУ в умовах діджиталізації освіти; організаційно-управлінський – напрями та етапи управління едукацією майбутніх учителів в умовах діджиталізації освіти, адміністративні методи; професійно-зорієнтований – ціль, компетентності (предметні, фахові, загальні), методи, форми та засоби, які направлені на досягнення результату; діагностико-результативний – критерії, показники та діагностичний інструментарій, що дозволяє визначити рівень прояву управління едукацією МУ в умовах діджиталізації освіти. Запропонована концептуальна модель системи виконує функцію інтегративної едукації МУ та забезпечує її системний синергізм. Аджепроцес едукації МУ в умовах діджиталізації освіти є багаторівневим і впливає на сутнісні особливості підготовки здобувачів освіти до професійної діяльності. У результаті взаємного функціонування всіх компонентів концептуальної моделі системи управління досліджуваним процесом створюються можливості для ефективної реалізації в педагогічній діяльності професійної адаптивності – інтегративної якості майбутніх учителів, що виражається в здатності з легкістю і швидко пристосовуватися до тих чи інших обставин та мінливих умов професійної життєдіяльності. Адаптивність у професійному співтоваристві зумовлюється професійно значущими й особистісними якостями МУ, що безпосередньо визначаються зовнішніми чинниками і підструктурами: готовністю до безперервної едукації, готовністю до постійного професійного вдосконалення і підвищення кваліфікації, готовністю і бажанням до професійної та соціальної мобільності, саморозвитку, готовності до безперервної комунікації та здатності налагоджувати якісні міжособистісні зв’язки з професійним співтовариством (зокрема з колегами) та, між іншим, із зовнішнім контуром, тобто з об’єктами професійної взаємодії. The article analyzes the theoretical and methodological foundations of education of future teachers in the conditions of digitalization of education. The strategic goal of the pedagogical concept of the education of future teachers in the conditions of digitalization of education is determined, namely the improvement of the system of higher pedagogical education of Ukraine based on the analysis of the concepts available in Ukraine, which relate to the educational sector. A unified framework of the hierarchy of goals of the general strategic goal and a framework of the hierarchy of goals of the general strategic goal of the pedagogical concept of education of future teachers in the conditions of digitalization of education have been developed. The first goal means improving the education of future teachers in the conditions of digitalization of education, and its goals are to increase the level of professional training, increase the level of education of future teachers, promote development and self-development; the second goal means the development of a pedagogical concept for the education of future teachers in the conditions of digitalization of education with such goals as development of an instructional concept, development of a management concept, development of a system concept, and development of a practical-utilitarian concept. Achieving the specified goals will contribute to solving the tasks of the pedagogical concept of educating future teachers in the conditions of digitalization of education and improving the quality of education in general. The regularities of the education of future teachers in the conditions of digitalization of education have been revealed, namely the regularity of the selection of prospective directions of the methodology of the researched phenomenon for the effective professional development of future teachers; regularity of the result of the educational genesis of the personality of the future teacher; the regularity of the integration of formal, informal and informal education, the regularity of the determination of education for the professional development of future teachers; the regularity of the rapid introduction of innovative educational technologies into the educational process. The revealed specific regularities of the education of future teachers in the conditions of digitalization of education are key factors in both theoretical and practice-oriented development of this pedagogical concept.