eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4132

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Заклад початкової ланки освіти як об’єкт управління
(2025) Акімова, Олена
Сьогочасна система освіта на всіх її рівнях перебуває у стані реформування, що відповідає сучасним соціальним запитам, загальним процесам імплементації Європейського законодавства в сфері освіти, викликам, пов’язаним із повномасштабною військовою агресію проти України. Вважаємо, що із проголошенням незалежності України в 1991 році почалась теперішня фаза в розбудові власної української автентичної системи управлінні, зокрема і закладами, що забезпечують початкову ланку освіти. Схарактеризовано загальні познаки системи управління в закладі початкової ланки освіти як об’єкту управління: ієрархічність організаційної структури побудови процесу управління в закладі освіти; високі вимоги до керівника закладу, його професійного авторитету, іміджу, що напряму впливає на загальний бренд закладу освіти в громаді; структурованість загальних функцій управління відбувається із урахуванням розбудови Концепції Нової української школи, наскрізної імплементації сучасних освітніх тенденцій в системі початкової освіти, наприклад: діяльнісний та компетентнісний підходи, LEGO-технології, соціально-емоційного навчання молодших школярів в програмі «Зерна» тощо; забезпечення цілісності і життєдіяльності закладу освіти, реалізації освітнього процесу, підтримки та супроводу школярів в умовах повномасштабної військової агресії. розвиток креативного та творчого потенціалу у педагогічних працівників закладу; побудови дорожньої карти співпраці з владою, бізнесом, стейкхолдерами, громадою і міжнародними партнерами; урахування спіральної динаміки управління закладом освіти в умовах воєнного/повоєнного стану; наскрізне використання інструментів SWOТ-аналіз, з метою визначення сильних та слабких сторін зовнішнього та внутрішнього середовища закладу освіти тощо.
Бар‘єри на шляху до інклюзивного освітнього простору закладу професійної (професійно-технічної) освіти: теоретичний аспект
(2025) Шемигон, Наталя; Акімова, Олена
Розглянуто сучасний стан доступності освітнього середовища закладів П(ПТ)О для осіб з особливими освітніми потребами. Виявлено, що починаючи з 2023 року кількість таких здобувачів у закладах професійно-технічної освіти стабільно зменшується. До зменшення кількості студентів з особливими потребами призводять не тільки об‘єктивні фактори: військові дії та пов‘язана з ними демографічна криза, а й наявність бар‘єрів, які досі не подолані в системі професійно-технічної освіти, які можна згрупувати за трьома основними напрямками: соціальна адаптація до освітнього середовища, доступність освітніх продуктів під час очного та дистанційного навчання, використання інформаційно-комп’ютерних та асистивних технологій. Висновки. Основними бар‘єрами, що стоять на шляху до інклюзивного освітнього простору закладів П(ПТ)О є: педагогічні - бар'єри, пов'язані з недостатньою підготовкою викладачів у таких напрямках як: використання відповідних методик викладання відповідно до нозології студента, застосування асистивних технологій. Технологічні - пов'язані з технологічними засобами та компонентами в системі дистанційного навчання та їх доступністю для здобувачів, що мають особливі потреби. Індивідуальні бар'єри, що стосуються як безпосередньо здобувачів з особливими потребами, так і нормотипових студентів, а саме, бар‘єри комунікації. Відсутність досвіду взаємодії цих двох груп студентів перешкоджає реальному включенню в освітній та соціальний простір закладу ПТО здобувачів освіти з інвалідністю.
Формування фахових компетентностей до роботи в умовах інклюзії у майбутніх учителів початкових класів засобами неформальної / інформальної освіти
(2025) Акімова, Олена
На сучасному етапі система вищої педагогічної освіти перебуває у стані постійного реформування та оновлення, що зумовлено активним включенням вітчизняного простору у площину освітніх парків, програм міжнародної мобільності, Європейської системи трансферу та накопичення кредитів (ECTS) у процесі реалізації освітньо-професійних програм, що в загальному вигляді виступило інструментом формування фахових компетентностей як у формальній так і у неформальній, інформальній освіті, завдяки прозорості, відкритості різноманітних дидактичних та виховних курсів та програм, гнучкості та оперативності у виборі інструментів для здобуття освіти. Презентовано дефініцію понять «неформальної / інформальної освіти»; схарактеризовано роль, специфічні ознаки засобів неформальної / інформальної освіти для формування чи поглиблення вже сформованих фахових компетентностей у майбутніх учителів початкових класів в умовах інклюзивної освіти.Формування фахових компетентностей у майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії за допомогою засобів неформальної / інформальної освіти містить специфічні риси: кореляцію із змістом освітніх компонентів професійного циклу підготовки; формування пасивного досвіду реалізації здобутих фахових компетентностей у власній професійній практиці; розширення теоретичних, практичних, методичних, психологічних знань щодо реалізації супроводу та підтримки молодших школярів з особливими освітніми потребами; формує базове розуміння цінностей інклюзії, визначення ролі щодо упровадження інформаційно-комунікаційного та корекційно-розвиткового компоненту в освітньому процесі початкової школи за допомогою матеріалів неформальної освіти/інформальної освіти. Поглиблення вже сформованих фахових компетентностей у майбутніх учителів початкових класів до роботи в умовах інклюзії за допомогою засобів неформальної / інформальної освіти передбачає: кореляцію запиту на поглиблення сформованої компетентності на засадах самоменеджменту, самооцінці, аналізу власних професійних прагнень та освітніх запитів майбутнього фахівця; формування активного досвіду реалізації здобутих фахових компетентностей у власній професійній практиці; поглиблення вже сформованих теоретичних, практичних, методичних, психологічних знань щодо реалізації супроводу та підтримки молодших школярів з особливими освітніми потребами; формує абсолютне усвідомлення цінностей інклюзії, дає здатність для самостійного визначення майбутнім фахівцем початкової освіти ролі упровадження інформаційно-комунікаційного та корекційно-розвиткового компоненту в освітньому процесі початкової школи.
Засоби індивідуального захисту: від теорії до практики
(2023) Монастирська, Юлія; Дехтярьова , Олена
Робота в біологічній лабораторії пов’язана з різними потенційними ризиками для здоров’я, включаючи вплив небезпечних хімічних речовин (кислот, лугів, органічних розчинників), біологічних агентів (вірусів, бактерій, грибків) та інфекційних матеріалів (кров, сироватка, тканини). Недотримання правил безпеки та неправильне використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) може призвести до серйозних наслідків, таких як хімічні опіки, інфекційні захворювання, алергічні реакції та навіть отруєння. Тому забезпечення безпечних умов праці в лабораторіях працівників, науковців та здобувачів вищої освіти є не лише законодавчою вимогою, а й моральним обов’язком кожного, хто працює в цій сфері
Актуальність проблеми малорухливого способу життя серед здобувачів освіти в умовах освітніх і соціальних викликів
(2025) Дехтярьова, Олена; Максаков, Роман
Здобувачі вищої освіти є особливою групою ризику через особливості способу життя: академічні обов’язки, стреси та гіподинамія. Статистика показує, що близько 80% здобувачів освіти не дотримуються рекомендованих норм фізичної активності. Це становить серйозну загрозу для їхнього майбутнього здоров’я та знижує якість їхнього життя зараз. Наукові дослідження підтвердили, що зниження фізичної активності може мати негативний вплив на серцево-судинну та дихальну системи, знижувати витривалість, порушувати обмін речовин, знижувати здатність організму до адаптації. Перехід до онлайн-освіти ще більше знизив рівень фізичної активності студентів, що зумовило необхідність нових підходів для стимулювання фізичної активності під час дистанційного навчання.