eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4508

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Актуальні проблеми методики навчання біологічних освітніх компонентів у закладах вищої освіти в умовах цифровізації
Упатова, Ірина
;
Широких, Олена
;
Борзик, Олена
;
Москальов, Віталій
;
Каденко , Ірина
(2026)
У статті зазначено, що актуальність проблеми полягає в недостатній ефективності традиційної методики навчання біологічних освітніх компонентів у закладах вищої освіти в умовах сучасних освітніх трансформацій. Визначено мету статті, що полягає у визначенні та аналізі актуальних проблем методик навчання біологічних освітніх компонентів у закладах вищої освіти, обґрунтуванні сучасних шляхів щодо їх розв’язання та окресленні перспектив вдосконалення методичної підготовки майбутніх учителів. Окреслено методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел, порівняння, опитування здобувачів вищої освіти, узагальнення сучасного досвіду, прогнозування перспектив удосконалення методик навчання біологічних освітніх компонентів. Висвітлено ключові проблеми щодо методик навчання біологічних освітніх компонентів, проаналізовано виклики діджиталізації та цифровізації освіти, інтеграції освітніх компонентів, мотивації здобувачів вищої освіти до вивчення методик навчання біологічних освітніх компонентів, необхідності міждисциплінарного підходу, рівень розробленості методичного забезпечення для викладання освітніх компонентів, недостатня цифрова компетентність викладачів для реалізації дистанційної освіти. Запропоновано і обґрунтовано шляхи розв’язання порушеної проблеми, що спрямовані на вдосконалення методик навчання біологічних освітніх компонентів в закладах вищої освіти, а саме: оновлення навчальних планів ОПП, змісту освітніх компонентів, інтеграція науково-природничої та педагогічної освіти з інформаційно-комунікаційними технологіями в освітньому процесі з урахуванням сучасних досягнень науки та практичних потреб освіти. Доведено, що розв’язання актуальних проблем методики навчання біологічних освітніх компонентів у ЗВО є передумовою якісної професійної підготовки майбутніх учителів. The article emphasizes that the relevance of the problem lies in the insufficient effectiveness of traditional teaching methodology for biological educational components in higher education institutions under conditions of contemporary educational transformations. The purpose of the article is to identify and analyze current problems in the teaching methodology for biological educational components in higher education institutions, to substantiate modern approaches to their resolution, and to outline prospects for improving the methodological training of future teachers. The research methods include theoretical analysis of scientific sources, comparative analysis, surveys of students, generalization of contemporary educational experience, and forecasting prospects for improving methodologies for teaching biological educational components. The key problems in the teaching methodology for biological educational components are highlighted, including the challenges of digitalization and informatization, integration of educational components, student motivation to study teaching methodologies for biological disciplines, the need for an interdisciplinary approach, the level of development of methodological support for teaching educational components, and insufficient digital competence of lecturers for the effective implementation of distance education. Approaches to addressing the identified problems are proposed and substantiated, aimed at improving teaching methodologies for biological educational components in higher education institutions, namely: updating the curricula of the OPP, the content of educational components, the integration of scientific and natural and pedagogical education with information and communication technologies in the educational process, taking into account modern scientific achievements and practical educational needs. It is proved that resolving the current problems in the methodology of teaching biological educational components in higher education institutions is a prerequisite for the high-quality professional training of future teachers.
Аналіз використання відкритих освітніх ресурсів (OER) у викладанні біології у вищій освіті
Упатова, Ірина
;
Ковальчук, Оксана
;
Горлов, Петро
(2026)
У сучасних умовах цифровізації освіти та розвитку дистанційних і змішаних форм навчання особливо актуальним стає використання відкритих освітніх ресурсів. Метою статті було проаналізувати особливості їх використання у викладанні біології у закладах вищої освіти та визначити вплив на підвищення якості цього процесу. Для досягнення поставленої мети було використано методи аналізу науково-методичної літератури, систематизації і класифікації відкритих освітніх ресурсів, а також порівняльний аналіз їх переваг та обмежень у контексті викладання біології. У результаті проведеного дослідження було з’ясовано, що відкриті освітні ресурси являють собою навчальні, викладацькі та дослідницькі матеріали, представлені у різних форматах і середовищах. Вони перебувають у суспільному надбанні або охороняються авторським правом і поширюються на умовах відкритих ліцензій. Огляд класифікації відкритих освітніх ресурсів підкреслив їх гнучкість і потенціал для забезпечення доступності знань у різних освітніх контекстах. В умовах активного входження системи вищої освіти України до Європейського освітнього простору, підвищення якості освіти та розширення участі в міжнародних програмах особливої актуальності набуває використання іноземних відкритих освітніх ресурсів. У статті проаналізовано кілька прикладів таких ресурсів та окреслено можливості їх застосування в освітньому процесі. Окремо відзначено інтерактивні віртуальні лабораторії, які забезпечують моделювання складних біологічних процесів та експериментів (Labster та SimBio). Було також акцентовано увагу на тому, що використання колаборативних онлайн-платформ створює сприятливі умови для інтерактивного вивчення біології, розвитку комунікативних і дослідницьких навичок здобувачів освіти та підвищення ефективності освітнього процесу загалом. Вибір конкретної платформи визначається освітніми цілями курсу, а також потребами та можливостями викладачів і здобувачів. Загалом, використання відкритих освітніх ресурсів у викладанні біології у закладах вищої освіти сприяє підвищенню якості навчання, розвитку цифрових і дослідницьких компетентностей та адаптації освітнього процесу до дистанційного і змішаного форматів. Проте, при їх упровадженні потрібно враховувати технічні вимоги, ліцензійні обмеження, рівень підготовки викладачів і наявність методичного супроводу для ефективного використання ресурсів. The purpose of the article was to analyze the specifics of their use in biology teaching in higher education institutions and to determine their impact on improving the quality of this process. To achieve the set objective, methods of analyzing scientific and methodical literature, systematizing and classifying open educational resources, as well as a comparative analysis of their advantages and limitations in the context of biology teaching were used. As a result of the study, it was found that open educational resources are learning, teaching, and research materials presented in various formats and environments. The article analyzes several examples of such resources and outlines the possibilities of their application in the educational process. Special attention is paid to interactive virtual laboratories that provide simulation of complex biological processes and experiments (Labster and SimBio). It is also emphasized that the use of collaborative online platforms creates favorable conditions for interactive biology learning, the development of students' communication and research skills, and an increase in the overall efficiency of the educational process.
Повсякденне життя робітників і службовців Циглерівського цукрового заводу Харківської губернії у ХІХ – на початку ХХ ст.: соціально-економічні аспекти
Олянич, Валентина
;
Хряпін, Едуард
;
Руднік, Денис
(2026)
У статті досліджується повсякденне життя робітників і службовців Циглерівського цукро-вого заводу Харківської губернії у ХІХ – на початку ХХ ст. крізь призму соціально-економічного виміру. Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу сучасної історичної науки до мікроісторичних підходів та історії повсякденності, що дозволяють відтворити реальні умови життя різних соціальних груп у контексті індустріалізаційних процесів і трансформації традиційного суспільства. Метою дослідження є реконструкція соціально-економічних умов існування працівників цукрового підприємства, зокрема рівня оплати праці, тривалості робо-чого дня, житлово-побутових умов, харчування та форм дозвілля. Особливу увагу приділено співвідношенню між виробничою діяльністю та повсякденними практиками, що формували життєвий уклад робітників і службовців, а також впливу економічних і технологічних змін на трансформацію їхнього способу життя. З’ясовано, що повсякденне життя працівників заводу визначалося поєднанням традиційних аграрних елементів і нових індустріальних практик, що формувалися в умовах модернізаційних процесів. Встановлено, що умови праці та рівень життя значною мірою залежали від соціального статусу працівників, сезонності виробництва, організації праці, а також економічної політики підприємства і загальних тенденцій розвитку цукрової промисловості регіону. Доведено, що формування робітничого середовища супро-воджувалося поступовою зміною соціальних орієнтирів, зростанням ролі колективних форм взаємодії та появою нових елементів повсякденної культури. Результати дослідження сприя-ють поглибленню уявлень про соціальну історію Харківщини, розширюють наукові підходи до вивчення історії праці та повсякденності й дозволяють ширше осмислити процеси станов-лення робітничого середовища в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст., а також можуть бути вико-ристані у подальших історичних, соціологічних та краєзнавчих дослідженнях. The article examines the everyday life of workers and employees of the Ziegler Sugar Factory of Kharkiv Governorate during the 19th and early 20th centuries through the lens of the socio-economic dimension. The relevance of the topic is due the growing interest of modern historical scholarship in microhistorical approaches and the history of everyday life, which make it possible to reconstruct the real living conditions of various social groups within the context of industrialization processes and the transformation of traditional society. The aim of the study is to reconstruct the socio-economic conditions of the factory workers’ existence, in particular the level of wages, the length of the working day, housing and living conditions, nutrition, and forms of leisure. Special attention is paid to the relationship between production activity and everyday practices that shaped the way of life of workers and employees, as well as to the impact of economic and technological changes on the transformation of their lifestyle. It has been established that the everyday life of factory workers was determined by a combination of traditional agrarian elements and new industrial practices that emerged under conditions of modernization. It is demonstrated that working conditions and living standards largely depended on the social status of employees, the seasonality of production, the organization of labor, as well as the enterprise’s economic policy and general trends in the development of the regional sugar industry. The study proves that the formation of the working environment was accompanied by gradual changes in social orientations, the increasing role of collective forms of interaction, and the emergence of new elements of everyday culture. The results contribute to a deeper understanding of the social history of the Kharkiv region, expand scholarly approaches to the study of labor and everyday life history, and allow for a broader interpretation of the processes of formation of the working-class environment in Ukraine in the 19th and early 20th centuries. They may also be used in further historical, sociological, and regional studies.
Польські підприємці в економічному розвитку та інфраструктурних змінах Сходу України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)
Хряпін, Едуард
;
Руднік, Денис
(2025)
У статті досліджуються причини та наслідки надходження іноземних інвестицій на територію Сходу України у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Акцентовано увагу на тому, що природні ресурси та вигідне географічне положення, у разі ефективного використання, могли принести значні прибутки власникам підприємств. Значну частину іноземних компаній бельгійського, німецького, французького походження в провідних галузях економіки українського регіону представляли вихідці з польських земель, які були посередниками у процесах заснування й розвитку мережі заводів, фабрик, контор, представництв, виробничих закладів. Польські підприємці займалися розвитком цукрового виробництва, видобутком та продажем продукції гірничої промисловості, металургії та машинобудування. Підприємства, що мали організаційно-правову форму акціонерних компаній, пайових товариств, торгових будинків, розміщували свої акції й облігації на найбільших біржах Російської імперії та Європи, за цінами більшими за номінальну вартість. Метою статті є визначення впливу польського чинника у взаємодії з іноземними підприємницьким капіталом на модернізаційні перетворення, інфраструктурні проєкти Сходу України.
Історія розвитку академічної доброчесності як складової інтелектуальної власності (на прикладі Німеччини ХІХ ст.)
Борисова, Ольга
;
Руднік, Денис
;
Хряпін, Едуард
;
Галушко, Наталія
(2026)
Стаття присвячена дослідженню передумов формування академічної доброчесності як складової права інтелектуальної власності на прикладі Німеччини ХІХ –початку ХХ ст. Тема зумовлена зростанню ролі академічної доброчесності в освітньому та науковому середовищі України. Запровадження її як окремого освітнього компоненту зумовлює звернення до залучення закордонного досвіду у сфері захисту авторського права в його історичному розвитку. Акцентовано увагу на розвитку внутрішнього та міжнародного законодавства захисту творів від недобросовісного запозичення, передруків, незаконного копіювання та розповсюдження, привласнення текстів. Наведено законодавчі санкції за порушення авторського права. У статті показані основні етапи розвитку німецького законодавства про авторське право, зокрема, рішення Віденського конгресу 1815 р., положення Конституції Північно-Німецького Союзу, Конституції Німецької імперії, спеціальні закони про захист творів науки, мистецтва, літератури та музики. Показані прусський закону 1837р. про захист власності на твори науки й мистецтва, закону 1870 р. про авторське право на літературні праці, музичні композиції та драматичні твори, а також закону 1901 р., який закріпив вимоги щодо заборони незаконного відтворення творів, обов’язкового зазначення джерел запозичення та відповідальності за порушення авторських прав. Про актуальність проблеми свідчить підписання міжнародних договорів Пруссії та Німеччини з європейськими державами та Бернської конвенції 1886 р., присвячені формуванню міжнародної системи охорони авторського права. Законодавство Німеччини ХІХ ст. стало важливим етапом інституціоналізації захисту інтелектуальної власності на національному й міжнародному рівнях. Правове закріплення відповідальності за незаконне використання творів сформувало підґрунтя для розвитку сучасних принципів академічної доброчесності. The article is devoted to the study for the formation of academic integrity as a component of intellectual property law using the example of Germany in the 19th and early 20th centuries. The role of academic integrity grows now in the educational and scientific environment of Ukraine, that determines the relevance of the research topic. Its introduction as a separate educational component necessitates the involvement of foreign experience in the field of copyright protection in its historical development. The emphasis is on the development of domestic and international legislation on the protection of works from unfair borrowing, reprinting, illegal copying and distribution, and appropriation of texts. Legislative sanctions for copyright infringement are given.The article shows the main stages of the development of German copyright legislation, in particular, the decisions of the Congress of Vienna in 1815, the provisions of the Constitution of the North German Confederation, the Constitution of the German Empire, special laws on the protection of works of science, art, literature and music. The Prussian Law of 1837 on the protection of property in works of science and art, the Law of 1870 on copyright in literary works, musical compositions and dramatic works, as well as the Law of 1901, which established the requirements for the prohibition of illegal reproduction of works, the mandatory indication of sources of borrowing and liability for copyright infringement, are shown. The urgency of the problem is evidenced by the signing of international treaties of Prussia and Germany with European states and the Berne Convention of 1886, dedicated to the formation of an international system of copyright protection.German legislation of the 19th century became an important stage in the institutionalization of intellectual property protection at the national and international levels. The legal establishment of liability for the illegal use of works formed the basis for the development of modern principles of academic integrity.