
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)
Кількість документів у репозиторії: 4104
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Емоційна екологія інклюзивного простору та її роль у підтримці дітей із комунікативними труднощами(2025) Бровченко, АнастасіяТези розглядають концепцію емоційної екології як критичний чинник ефективної підтримки дітей з комунікативними труднощами в інклюзивному освітньому середовищі. Авторка акцентує на тому, що за формальними аспектами інклюзії (доступність, адаптовані програми) має стояти безпечний емоційний клімат, який сприяє розвитку комунікативної компетентності та соціальної адаптації. Особливу увагу приділено дітям з порушеннями мовлення, для яких вербальні труднощі часто супроводжуються емоційною вразливістю та соціальною ізоляцією. На основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень аргументовано, що позитивна емоційна екологія класу, що включає рівень підтримки, безпеку комунікації та стратегії соціалізації, є передумовою для розвитку довіри, саморегуляції та соціально-емоційних навичок. У тезах обґрунтовано необхідність системного педагогічного підходу, заснованого на емоційній чутливості вчителя та партнерській взаємодії між дітьми, для перетворення освітнього простору на середовище справжньої інклюзії та людяності.Тип елементу:Документ, Особливості роботи з підлітками у контексті профілактики та подолання булінгу в інклюзивному освітньому середовищі в аспекті кризових викликів сучасності(2025) Балинська , МаринаУ статті розкрито особливості роботи з підлітками у контексті профілактики та подолання булінгу в інклюзивному освітньому середовищі з урахуванням кризових викликів сучасності, зумовлених зокрема соціальною напругою та воєнними подіями в Україні. Проаналізовано вікові, соціально-психологічні та контекстуальні чинники, що підвищують ризик булінгу серед підлітків, а також специфіку проявів цькування щодо дітей з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано, що інклюзивне освітнє середовище потребує системного, багаторівневого підходу до протидії булінгу, який поєднує формування чітких правил взаємодії, освітню роботу з учнями, розвиток емпатії та соціальних навичок, усвідомлення групової відповідальності й налагодження міждисциплінарної співпраці педагогів, психологів і батьків. Представлено практичні напрями профілактичної та корекційної роботи, рекомендовані міжнародними та національними організаціями, з урахуванням потреб підлітків з особливими освітніми потребами. Зроблено висновок, що ефективна протидія булінгу в умовах кризових викликів сучасності можлива лише за умови формування безпечного, підтримувального та толерантного освітнього простору.Тип елементу:Документ, Материнська депривація як фактор порушень інтелектуального розвитку дітей раннього віку(2025) Бровченко, АнастасіяТези присвячено аналізу материнської депривації як ключового фактора порушень інтелектуального розвитку у дітей раннього віку. Розглянуто суть явища, його клінічні прояви у формі синдрому госпіталізму, а також довгострокові наслідки для когнітивної, мовленнєвої та емоційно-поведінкової сфер дитини. На основі теоретичного аналізу роботи дослідників (Р. Шпіц, Е. Еріксон) окреслено механізми впливу дефіциту емоційної близькості та сенсорної стимуляції на формування базової недовіри до світу та затримку розвитку. Особливу увагу приділено діагностичним складнощам, пов’язаним із диференціацією синдрому госпіталізму від інших розладів, та важливості міждисциплінарного підходу за участю психіатрів, психологів і дефектологів. У тезах обґрунтовано положення про критичну важливість раннього втручання та відновлення стабільного емоційного зв’язку з дорослим для мінімізації незворотних наслідків депривації. Запропоновано профілактичні заходи, спрямовані на формування безпечного середовища для дітей групи ризикуТип елементу:Документ, Деонтологічні аспекти психолого-педагогічного супроводу дітей із емоційно-поведінковими порушеннями в інклюзивних закладах освіти(2025) Бровченко, АнастасіяТези розглядають деонтологічні аспекти психолого-педагогічного супроводу дітей з емоційно-поведінковими порушеннями (ЕПП) в інклюзивних закладах освіти. Автор акцентує на тому, що діти з ЕПП, особливо без офіційного діагнозу, часто залишаються «невидимими» для системи підтримки, що призводить до їх стигматизації та неефективної взаємодії з педагогами. Основна проблема полягає в недостатній професійній готовності вчителів загальноосвітніх шкіл до роботи з такими учнями, обмеженості їх знань про психічні розлади та переважанні дисциплінарних підходів над розумінням нейропсихологічних причин поведінки. Запропоновано шляхи вирішення проблеми: впровадження у підготовку педагогів модулів з основ психічного здоров’я дітей, розробку міждисциплінарних методичних рекомендацій та створення в школах умов для співпраці з психіатрами та клінічними психологами. Підкреслюється, що лише етично обґрунтований і професійно компетентний підхід може забезпечити безпечне освітнє середовище та ефективну соціалізацію дітей з ЕПП.Тип елементу:Документ, Роль педагогічної адаптивності у підготовці майбутніх корекційних педагогів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами(2025) Бровченко, АнастасіяТези присвячені вивченню ролі педагогічної адаптивності як ключової soft skill у професійній підготовці майбутніх корекційних педагогів для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП). Визначено сутність професійної адаптивності, яка включає здатність до гнучкого пристосування методів навчання до індивідуальних потреб учнів, оперативного реагування на непередбачені ситуації та інтеграції нових знань і технологій. Обґрунтовано критичну важливість цієї якості для фахівців спеціальної та інклюзивної освіти, які працюють у умовах високої варіативності та невизначеності. У статті проаналізовані типові ситуації, що вимагають швидкої адаптації (взаємодія з різними категоріями дітей, комунікація в міждисциплінарній команді, технологічні зміни), та їхній вплив на ефективність педагогічної діяльності та професійне благополуччя. Запропоновано комплекс практико-орієнтованих методів формування адаптивності у студентів, зокрема симуляційні вправи, інтерактивні методи навчання, рефлексивні практики та розбір реальних кейсів. Узагальнено висновок про те, що розвиток педагогічної гнучкості та резильєнтності є фундаментом для підготовки стійких, компетентних фахівців, здатних забезпечити якісну освіту для дітей з ООП
