eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4449

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Формування білінгвальної культури спілкування дітей старшого дошкільного віку
Вістизенко , Катерина
(2026)
У дисертації досліджено проблему формування білінгвальної культури спілкування дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. Провідною тенденцією розвитку сучасної дошкільної освіти є перехід до цілісного розвитку особистості дитини, що передбачає використання її природного потенціалу до засвоєння мов як інструменту пізнання світу. Формування білінгвальної культури спілкування в старшому дошкільному віці розглядається не як механічне накопичення іншомовних лексем, а як створення гнучкої системи комунікації, що збагачує когнітивну сферу та розширює межі самовираження дитини. Потреба в науковому обґрунтуванні цього процесу зумовлена необхідністю гармонізації мовного розвитку дитини, де кожна з мов стає рівноцінним засобом соціалізації та особистісного зростання. Актуальність розв'язання проблеми виховання білінгвальної культури особистості в період дошкільного дитинства зумовлена унікальною пластичністю нервової системи та сензитивністю дитини до імпліцитного засвоєння мовних систем. Формування такої культури не обмежується лише набуттям мовленнєвих навичок двох мов, а постає як інтегративна особистісна якість, що формується в освітньому процесі. Воно синтезує в собі здатність до динамічного перемикання мовних кодів, гнучке оперування соціокультурними стандартами спілкування та сформовану ціннісну установку на сприйняття іншого мовного образу світу як природного складника власного досвіду. The dissertation examines the problem of forming a bilingual culture of communication in older preschool children within the context of early childhood education institutions. A leading tendency in the development of contemporary preschool education is the transition toward the holistic development of the child’s personality, which involves the use of the child’s natural potential for language acquisition as a tool for understanding the world. The formation of a bilingual culture of communication in older preschool age is considered not as the mechanical accumulation of foreign-language lexical items, but as the creation of a flexible communication system that enriches the cognitive sphere and expands the boundaries of the child’s self-expression.
Звіт ректора Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради Галини Пономарьової про підсумки роботи за 2025 рік та виконання умов контракту. – Харків, 2026. – 223 с.
Пономарьова, Галина
(2026)
Діяльність колективів Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради та структурних підрозділів – Харківського, Берестинського та Балаклійського педагогічних фахових коледжів у 2025 році відбувалася у контексті відзначення 105-річниці з дня заснування закладу та була спрямована на сприяння, впровадження і реалізацію Цілей сталого розвитку, прийнятих Організацією Об’єднаних Націй, та Цілей національного розвитку України. Загальною проблемою, над якою працював колектив академії, була «Трансформація системи гуманітарно-педагогічної освіти в контексті реалізації цілей сталого розвитку». Статутна діяльність академії здійснювалася у суворій відповідності до чинного законодавства України, зокрема, Конституції України, Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і наукову-технічну діяльність», указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і розпоряджень Міністерства освіти і науки України, Харківської обласної військової адміністрації, Департаменту освіти і науки, Статуту Академії, Колективного Договору, рішень Вченої ради і ректорату, інших нормативно-правових актів. В умовах постійно діючих факторів війни ректорат і весь трудовий колектив академії послідовно і наполегливо, шляхом мобілізації усіх доступних ресурсів та забезпечення ефективних умов, продовжив реалізувати Стратегію розвитку академії, нову редакцію якої було схвалено Вченою радою у 2025 році. Слід зазначити, що у звітному році діяльність академії була спрямована на підвищення системної ефективності та високої якості освітнього процесу, тобто на досягнення максимального результату у справі підготовки конкурентоспроможних фахівців на ринку праці України. Стратегічною метою колективу академії є досягнення провідних позицій щодо задоволення освітніх потреб громадян, суспільства і держави в якісній вищій освіті, підготовки висококваліфікованих фахівців, розвитку вузівської та академічної науки, посилення ролі інноваційного складника у діяльності колективу академії та інтеграції закладу вищої освіти до європейського і світового освітнього простору на основі посилення міжнародної та внутрішньої співпраці. Таким чином, основними напрямами роботи, яким приділялася особлива увага залишилися: збереження контингенту студентів, аспірантів і докторантів та створення для них оптимальних і безпечних умов освітнього процесу; досягнення максимально можливого рівня набору абітурієнтів у вступній кампанії у 2025 році; збереження та підвищення рівня якісного складу науково-педагогічних і педагогічних працівників при забезпеченні сприятливих умов праці; невпинний розвиток науки та розширення міжнародної співпраці, спрямування зусиль на формування професіоналів-патріотів, гідних громадян Української держави.
Педагогічні умови розвитку критичного мислення молодших школярів у процесі навчання в початковій школі
Момот, Юлія
(2025)
Магістерська робота складається з двох розділів. У першій частині, теоретичній, розглянуті теоретичні основи розвитку критичного мислення молодших школярів в освітньому процесі початкової школи. У другій частині, дослідницькій, розкривається суть та зміст проведення експерименту, детально охарактеризовуються практичні етапи впровадження педагогічних умов розвитку критичного мислення молодших школярів в освітньому процесі початкової школи. The master's thesis consists of two sections. The first part, theoretical, examines the theoretical foundations of the development of critical thinking in younger schoolchildren in the educational process of primary school. The second part, the research part, reveals the essence and content of the experiment, and describes in detail the practical stages of implementing pedagogical conditions for the development of critical thinking in younger schoolchildren in the educational process of primary school.
Формування пізнавальної активності учнів початкової школи
Ходарченко, Світлана
(2025)
Кваліфікаційна робота містить два розділи. У першому розділі представлено результати теоретичного вивчення суті пізнавальної активності учнів. Теоретично вивчено основні підходи до формування пізнавальної активності учнів у передовому педагогічному досвіді. Вивчено умови формування пізнавальної активності, її рівні сформованості. Досліджено психологічні особливості формування пізнавальної активності. На підставі виявлених закономірностей формування пізнавальної активності теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування пізнавальної активності в учнів початкової школи. У другому розділі описано зміст проведеного педагогічного експерименту. Описано результати констатувального, формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту. Описано шляхи впровадження в освітній процес розроблених педагогічних умов формування пізнавальної активності учнів початкової школи. У процесі проведеного педагогічного експерименту було доведено ефективність розроблених педагогічних умов формування пізнавальної активності учнів початкової школи. The qualification work contains two sections. The first section presents the results of a theoretical study of the essence of students' cognitive activity. The main approaches to the formation of students' cognitive activity in advanced pedagogical experience have been theoretically studied. The conditions for the formation of cognitive activity and its levels of formation have been studied. The psychological features of the formation of cognitive activity have been investigated. Based on the identified patterns of cognitive activity formation, pedagogical conditions for the formation of cognitive activity in primary school students are theoretically substantiated. The second section describes the content of the conducted pedagogical experiment. The results of the ascertaining, formative and control stages of the pedagogical experiment are described. The ways of implementing the developed pedagogical conditions for the formation of cognitive activity of primary school students into the educational process are described. In the course of the conducted pedagogical experiment, the effectiveness of the developed pedagogical conditions for the formation of cognitive activity of primary school students was proven.
Формування пізнавальної мотивації молодших школярів засобами цифрових технологій
Фільчакова, Альона
(2025)
Кваліфікаційна робота складається з двох розділів. У першій частині, теоретичній, представлено дефініцію «пізнавальна мотивація» в психолого-педагогічному дискурсі; проаналізовано процес використання цифрових інтерактивних технологій в освітньому процесі початкової школи; схарактеризовано педагогічні умови формування пізнавальної мотивації молодших школярів засобами цифрових технологій. У другій частині, дослідницькій, розкривається зміст проведення експерименту, детально схарактеризовані впроваджені педагогічні умови щодо упровадження в зміст дидактичних завдань елементів гейміфікації із використанням додатку Minecraft та розвитку пізнавального інтересу у ході дослідницької діяльності із використанням додатку Google Earth на уроках «Математика» та «Я досліджую світ». The thesis consists of two sections. The first part, theoretical, presents the definition of ‘cognitive motivation’ in psychological and pedagogical discourse; analyses the process of using digital interactive technologies in the educational process of primary school; characterises the pedagogical conditions for the formation of cognitive motivation of younger schoolchildren by means of digital technologies. The second part, the research part, reveals the content of the experiment, providing a detailed description of the pedagogical conditions implemented for introducing gamification elements into the content of didactic tasks using the Minecraft application and developing cognitive interest during research activities using the Google Earth application in mathematics and ‘I explore the world’ lessons.