eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4198

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Етика наукових досліджень в умовах війни: академічна доброчесність у вищій освіті
(2024) Харківська, Алла; Прокопенко, Альона
Стаття присвячена проблемі етики наукових досліджень молодих науковців в умовах воєнного стану. Здобувачі вищої освіти, які починають свій науковий шлях, повинні знати не лише особливості написання наукових праць, а й усвідомлювати правила дотримання академічної доброчесності. В умовах сьогодення існує підвищений ризик недотримання етичних норм як серед здобувачів вищої освіти, так і серед науковців. Це може бути пов'язано з емоційною напругою, мотивацією, обмеженими ресурсами, часом, доступом до достовірної інформації та впливом зовнішніх характеристик. Перспективу дослідження визначе но як детальне вивчення ціннісного аспекту дотримання академічної доброчесності у наукових працях здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану, зокрема з перспективою у повоєнний період.
Формування інноваційної компетентності здобувачів освіти у контексті цифрової трансформації математичної освіти
(2024) Харківська, Алла; Прокопенко, Альона; Отрошко, Тамара; Бган , Тетяна
У статті порушено проблему формування інноваційної компетентності здобувачів освіти, що зумовлено викликами цифрової трансформації математичної освіти в Україні. Аналіз науково-педагогічної літератури засвідчив активне вивчення цієї проблеми серед українських науковців у контексті цифровізації. Мета статті полягає в уточненні сутності поняття «формування інноваційної компетентності здобувачів освіти у контексті цифрової трансформації математичної освіти», а також з’ясуванні особливостей цифрової трансформації математичної освіти. Висвітлено ключові аспекти формування інноваційної компетентності особистості у математичній освіті, серед яких потреба у розвитку креативного мислення, здатності знаходити нестандартні рішення математичних задач, комунікативних навичок, цифрової грамотності, застосування проблемно-орієнтованого підходу. Цифрові технології стають потужним інструментом викладача, що дає змогу урізноманітнити навчання, зробити його гнучким, доступним і персоналізованим. Висвітлено ключові напрями використання цифрових технологій у процесі викладанні математики в закладах освіти: використання платформ дистанційного навчання, графічні калькулятори й комп’ютерна алгебра інтерактивні презентації та відеолекції, тренажери й платформи адаптивного навчання. Усе це дозволяє індивідуалізувати навчання з урахуванням особливостей засвоєння знань здобувачів освіти, урізноманітнити форми роботи, візуалізувати складний матеріал, підвищити розуміння матеріалу через мультимедійне подання. Подано порівняльну характеристику освітніх платформ, які використовуються у викладанні математики: Moodle, Google Classroom, GeoGebra, Desmos, Khan Academy, WolframAlpha, Brilliant.org. З’ясовано, що значну роль у формуванні інноваційної компетентності здобувачів освіти відіграє також створення умов для їх самоосвіти та само вдосконалення. Перспективами дослідження визначено розробку авторських курсів з елементами гейміфікації під час вивчення математики у закладах освіти
Виклики забезпечення академічної доброчесності в епоху відкритих знань і штучного інтелекту
(2025) Прокопенко, Альона
У статті розглянуто актуальні проблеми забезпечення академічної доброчесності в контексті стрімкого розвитку цифрових технологій, зокрема відкритих освітніх ресурсів та штучного інтелекту. Із початком повномасштабної збройної агресії росії питання дотримання етичних норм у науковій діяльності набуває особливої актуальності. Академічна доброчесність у системі вищої освіти перетворюється на своєрідний соціокультурний виклик, що потребує комплексного підходу та підвищеної уваги з боку освітньої спільноти. Умови воєнного стану часто спричиняють зниження рівня особистої відповідальності за достовірність поданої інформації та правомірність використання джерел у наукових дослідженнях. Ускладнення доступу до надійних академічних ресурсів, перебої в роботі електромереж, нестабільний зв’язок і загальна дестабілізація освітнього середовища створюють додаткові бар’єри для здійснення якісної та етично обґрунтованої наукової діяльності. У статті проаналізовано сутність академічної доброчесності як ключової складової якісної освіти та наукової діяльності, а також висвітлено сучасні виклики, що постають перед освітніми інституціями, науково-педагогічними працівниками та здобувачами освіти. Особлива увага приділена феномену легкого доступу до знань, що, з одного боку, сприяє демократизації освіти, а з іншого – ускладнює контроль за дотриманням етичних норм та провокує зростання академічного шахрайства. Визначено способи, які можна використовувати з метою запобігання порушенням академічної доброчесності, а саме: забезпечення здобувачів вищої освіти стабільним доступом до необхідної техніки та інтернет-ресурсів; підвищення мотивації здобувачів вищої освіти до дотримання етики наукових досліджень, їх заохочення, залучення до спільної науково-дослідної діяльності із викладачами, науковцями; гнучке планування освітнього процесу та досліджень. Зроблено висновок, що у складних умовах, таких як війна, важливо не лише зберігати, але й активно підтримувати академічну доброчесність у вищій освіті, в епоху відкритих знань і активного використання штучного інтелекту навчити здобувачів вищої освіти її дотримуватися в освітньому процесі й у науковій діяльності. Перспективи досліджень вбачаємо у розробці комплексу заходів щодо дотримання принципів академічної доброчесності здобувачами освіти та науково-педагогічними працівниками.
Формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки в умовах цифровізації та змішаного навчання
(2025) Харківська, Алла; Прокопенко, Альона; Отрошко, Тамара
У статті розглянуто особливості формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки в умовах цифровізації та змішаного навчання. Метою статті є аналіз особливостей формування лідерської компетентності здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки в умовах цифровізації та змішаного навчання. Проаналізовано сучасні соціально-політичні трансформації, глобалізаційні виклики та умови війни, які актуалізують потребу у фахівцях, здатних приймати відповідальні рішення, ефективно взаємодіяти у командах, ініціювати зміни та реалізовувати колективні завдання. Висвітлено різні трактування поняття «лідерська компетентність», що включають когнітивний, діяльнісний, комунікативний, особистісний та цифровий компоненти, та обґрунтовано необхідність інтеграції цифрових технологій у професійну підготовку здобувачів вищої освіти. Особлива увага приділена цифровим платформам і сервісам, які сприяють розвитку професійних знань і умінь, комунікаційних навичок, цифрового лідерства, здатності до самоорганізації та рефлексії. Серед них Moodle, Google Classroom, Canvas, Trello, Asana, ClickUp, Zoom, Microsoft Teams, Google Meet, Padlet, Miro, Jamboard, Canva, Mentimeter, Kahoot та Loom. Показано, що інтеграція змішаного навчання та інтерактивних методів, таких як кейс-метод, рольові ігри, віртуальні симуляції та онлайн дебати, забезпечує всебічний розвиток здобувачів вищої освіти, стимулює їхню ініціативність і відповідальність за освітню та командну діяльність. Наведено класифікацію цифрових інструментів, що дозволяє системно поєднувати традиційні аудиторні та цифрові активності. Показано, що таке комплексне використання інструментів сприяє розвитку когнітивних, діяльнісних, комунікативних, особистісних та цифрових компонентів лідерської компетентності. Перспективами подальших досліджень є розробка критеріїв та показників оцінювання лідерської компетентності здобувачів вищої освіти в умовах цифровізації та змішаного навчання.
Наступність математичної підготовки майбутніх вихователів і вчителів початкової школи: лідерський вимір професійної підготовки
(2025) Харківська, Алла; Прокопенко, Альона; Бган, Тетяна
У статті досліджено проблему наступності математичної підготовки майбутніх вихователів і вчителів початкової школи крізь призму формування їхньої лідерської компетентності. В умовах глобалізаційних викликів, цифровізації освіти та воєнних реалій актуалізується потреба у фахівцях, здатних забезпечувати якісну освітню взаємодію, організовувати навчальну діяльність на різних освітніх рівнях і виступати агентами змін у педагогічному середовищі. Показано, що проблема наступності виходить за межі суто змістового наповнення математичних дисциплін і охоплює цілісність методологічних, організаційних та технологічних підходів, що уможливлюють поступове й логічне формування математичних знань у дітей. У дослідженні акцентовано, що для вихователів важливим є оволодіння методиками формування елементарних математичних уявлень у дошкільників, тоді як для вчителів початкової школи – системне викладання математики на основі стандартів освіти. Визначено, що ефективна наступність можлива лише за умов узгодженості змістових орієнтирів, єдності педагогічних цілей і поєднання класичних методів із цифровими інструментами. Особлива увага приділена лідерському виміру математичної підготовки, який передбачає формування здатності майбутніх педагогів бути організаторами колективної діяльності, мотиваторами, фасилітаторами навчання та носіями педагогічних інновацій. Показано, що лідерські якості можуть розвиватися через використання інтерактивних методів (проєктна діяльність, математичні дебати, рольові ігри, віртуальні симуляції) та цифрових платформ. Доведено, що математика як навчальний предмет має значний потенціал для розвитку відповідальності, критичного мислення, здатності до аналізу та прийняття рішень, що безпосередньо корелює з лідерською компетентністю.