eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4489

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Особливості викладання освітнього компонента «Охорона праці» в умовах дистанційного навчання: нові виклики та рішення
Купіна, Оксана
;
Куріс, Андрій
;
Красавцева, Людмила
;
Брославська, Галина
;
Гладка, Анастасія
(2026)
Здійснено комплексне дослідження особливостей організації викладання освітнього компонента «Охорона праці» в умовах дистанційного навчання. Авторами обґрунтовано, що цифровізація освітнього процесу зумовлює суттєву трансформацію традиційних педагогічних підходів та форм подання матеріалу. У статті ідентифіковано ключові виклики дистанційного формату: складність формування практичних навичок, ризики для академічної доброчесності, технічні обмеження та зниження рівня залученості здобувачів. Визначено, що ефективність навчання в цифровому середовищі залежить від чіткої структурованості курсу, якості методичного забезпечення та використання інтерактивних інструментів (кейсів, ситуаційних задач, віртуального моделювання ризиків). Констатовано доцільність поєднання дистанційних і традиційних форм навчання як найбільш ефективного підходу до підготовки фахівців із безпеки праці
Завдання і роль системи цивільного захисту України в умовах сучасних викликів
Купіна, Оксана
;
Нестеренко, Оксана
;
Швагер, Наталя
;
Блізнюкова, Ольга
(2025)
Система цивільного захисту України є важливим елементом забезпечення національної безпеки, яка спрямована на захист населення, територій, майна та довкілля від надзвичайних ситуацій природного, техногенного та воєнного характеру. Її основою є закони, нормативні акти та організаційні структури, які забезпечують оперативне реагування та запобігання загрозам. У статті розглянуто основні напрями та результати досліджень, представлених у наукових виданнях. Основними завданнями системи є: профілактика надзвичайних ситуацій – комплекс заходів, спрямованих на попередження можливих ризиків; оперативне реагування – організація та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт; забезпечення готовності органів влади та населення до дій у надзвичайних ситуаціях. Система цивільного захисту України є ключовою складовою національної безпеки, що забезпечує захист населення та територій від надзвичайних ситуацій. Транспортний комплекс України є ключовим елементом у системі цивільного захисту, забезпечуючи оперативне реагування на надзвичайні ситуації та підтримку життєдіяльності населення. Його роль визначається як практичними прикладами, так і законодавчими актами. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році транспортний комплекс забезпечував масову евакуацію населення з небезпечних регіонів. Залізничний транспорт, зокрема, відіграв ключову роль у перевезенні мільйонів громадян по Україні та за кордон. Транспортні засоби використовуються для оперативного постачання гуманітарної допомоги, зокрема продуктів харчування, медикаментів та інших необхідних ресурсів, до постраждалих регіонів. Це забезпечує підтримку життєдіяльності населення в умовах надзвичайних ситуацій. В умовах сучасних викликів, таких як війна, кліматичні зміни, пандемії, а також техногенні ризики, ефективність цієї системи набуває критичного значення. У статті розглянуто передумови, ключові напрями трансформації, здобутки та виклики, з якими стикається система цивільного захисту в Україні.
Навчально-методичний відділ
Купіна , Оксана
;
Савченко, Валерія
(2025)
У статті розглядається діяльність працівників навчально-методичного відділу як важливого структурного підрозділу сучасного закладу вищої освіти, що забезпечує ефективний методичний супровід освітнього процесу та постійний розвиток якості підготовки фахівців. На основі аналізу історичного розвитку й сучасного стану діяльності фахівців відділу розкрито його головні завдання: впровадження сучасних педагогічних технологій, організацію підвищення кваліфікації викладачів, методичну підтримку кафедр у створенні навчального контенту, забезпечення відповідності освітнього процесу державним стандартам та акредитаційним вимогам. Авторки наголошують на тому, що у своїй роботі працівники навчально-методичного відділу орієнтуються на розвиток інноваційного освітнього середовища, застосування цифрових інструментів, розширення міжнародного співробітництва й обмін кращим педагогічним досвідом. Зокрема, у статті розглядаються приклади реалізації тренінгів, воркшопів, семінарів та інших заходів для викладачів і студентів, а також участь у розробці сучасних освітніх програм відповідно до концепції Нової української школи. Діяльність працівників навчально-методичного відділу є одним із ключових чинників забезпечення високої якості підготовки педагогічних кадрів, підвищення їх професійної компетентності й адаптації до викликів сучасного освітнього середовища, що загалом сприяє сталому розвитку й підвищенню конкурентоспроможності академії.
Дендрофлора Харківщини: таксономічні, морфологічні та еколого-біологічні особливості
Решетов, Владислав
;
Філатова, Ольга
;
Волкова , Руслана
(2026)
Метою роботи стало вивчення сучасного стану дендрофлори Харківщини. У результаті роботи ідентифіковано 121 вид деревних рослин, що належать до 65 родів та 29 родин. Встановлено абсолютне домінування відділу Angiosperms (86%) та визначено провідні родини, серед яких найчисельнішою є Rosaceae (24%). Аналіз біоморф за класифікацією І. Г. Серебрякова показав переважання дерев (56%), зокрема дерев ІІ величини (23%), тоді як кущі становлять 34% видового складу. Екологічна характеристика виявила домінування геліофітів (57%), мезотрофів (50%) та мезофітів (46%), що свідчить про адаптованість дослідженої флори до кліматичних умов Лісостепової зони Харківщини. Аналіз походження видів продемонстрував, що 56% флори є культивованими рослинами, серед яких переважають інтродуценти з Північної Америки та Азії, тоді як частка аборигенних видів становить 44%. Виявлено 10 найбільш небезпечних інвазійних видів. Отримані дані мають практичне значення для науково обґрунтованого планування міського озеленення, збереження біорізноманіття та раціонального використання рослинних ресурсів Харківщини.
Впровадження інтерактивних методів навчання у дисципліни «Безпека життєдіяльності» та «Охорона праці»
Петухова, Тетяна
;
Гармата , Олександр
;
Сокотов, Юрій
;
Купіна, Оксана
;
Попов, Микола
(2025)
Впровадження інтерактивних методів навчання у дисципліни "Безпека життєдіяльності" та "Охорона праці" сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу та формуванню практичних навичок безпечної поведінки. Традиційні лекційні підходи часто не забезпечують достатнього рівня залученості студентів, тоді як інтерактивні технології дозволяють активізувати навчальний процес, розвивати критичне мислення та стимулювати самостійну роботу. До основних інтерактивних методів, що можуть бути ефективно застосовані в межах зазначених дисциплін, належать кейс-метод, ситуаційні задачі, рольові ігри, симуляції та проєктна діяльність. Використання цих підходів сприяє не лише кращому засвоєнню теоретичних знань, а й їх практичному застосуванню у майбутній професійній діяльності студентів. Значну роль у впровадженні інтерактивного навчання відіграють цифрові технології, такі як віртуальні симулятори небезпечних ситуацій, онлайн-платформи для тестування та інтерактивні мультимедійні матеріали. Вони дозволяють моделювати реальні виробничі та побутові умови, що сприяє формуванню професійних компетентностей і навичок ризик-менеджменту. Особливу увагу слід приділяти методам активного навчання, які передбачають безпосередню участь студентів у навчальному процесі через групові дискусії, мозковий штурм та проблемне навчання. Це сприяє формуванню відповідальності за власну безпеку, розвитку комунікативних здібностей і здатності до швидкого ухвалення рішень у критичних ситуаціях. Отже, інтерактивні методи навчання є важливим інструментом підвищення якості освіти у сфері безпеки життєдіяльності та охорони праці. Їх системне впровадження сприятиме підготовці висококваліфікованих спеціалістів, здатних ефективно реагувати на загрози та забезпечувати безпечні умови праці та життєдіяльності.