eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4479

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Темперамент як чинник соціальної адаптації особистості на різних вікових етапах
Чистовська, Юлія
;
Грек, Олена
;
Карпич , Ірина
;
Борзик, Олена
;
Шавровська , Наталія
(2026)
Мета статті – теоретично узагальнити та систематизувати наукові підходи до пояснення зв’язку темпераменту із соціальною адаптацією особистості на різних вікових етапах. У статті використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз і синтез; порівняльно-логічний аналіз; узагальнення, систематизація й класифікація; концептуалізація ключових категорій. Методологічну базу становлять віковий і розвитковий, диференційно-психологічний, системний, соціально-психологічний та біопсихосоціальний підходи. Результати дослідження. У ранньому дитинстві й молодшому шкільному віці провідну роль у входженні дитини в соціальний світ відіграє дорослий, тоді як участь у грі виступає ключовим середовищем формування співпраці, емпатії, комунікації й саморегуляції. Для підлітковості узагальнено каскадний механізм, за яким раннє поведінкове гальмування пов’язується з подальшою самотністю через стійкі патерни соціального віддалення. Додатково окреслено когнітивно-емоційну ланку ставлення до невизначеності. У юнацькому віці соціальну адаптацію конкретизовано як прийняття норм і вимог освітнього середовища та ефективне функціонування в ньому. Для ранньої дорослості й дорослості висвітлено значущість професійних ролей, партнерської взаємодії, подолання стресу та підтримання соціальних контактів. У кризових умовах темпераментні риси розглянуто як чинники вразливості або ресурсності та підставу для раннього виявлення груп ризику й своєчасної допомоги. Для пізньої дорослості узагальнено провідні ризики дезадаптації, роль переузгодження соціальних ролей, типових «життєвих позицій», а також значення емоційної зрілості й підтримки соціальних зв’язків як ресурсів адаптації. Наукова новизна полягає в систематизації вікової динаміки зв’язку темпераменту з адаптацією через провідні механізми. Практичне значення полягає в обґрунтуванні віково чутливих стратегій підтримки: розвитку саморегуляції й безпечної соціальної включеності у дітей, психолого-педагогічного супроводу студентів через комунікацію та адаптивні стилі діяльності, а також програм підтримки дорослих і літніх людей, орієнтованих на соціальні зв’язки й емоційну компетентність. Перспективи подальших розвідок пов’язані з лонгітюдними багатометодними дослідженнями.
Емоційне вигорання: причини, стадії та профілактика
Шуртигіна, Валентина
;
Павлова, Олена
;
Шукалова, Ольга
;
Борзик, Олена
(2026)
Емоційне вигорання: причини, стадії та профілактика / В. А. Шуртигіна, О. Г. Павлова, О. С. Шукалова, О. Б. Борзик // Наукові інновації та передові технології, 2026. – № 2(54). – С. 2924–2936.
Сучасні підходи до інтегрованого навчання природничої і математичної освітніх галузей у початковій школі
Прокопенко, Альона
;
Борзик, Олена
(2026)
У статті здійснено теоретичний аналіз і узагальнення сучасних методологічних підходів до інтегрованого навчання природничої і математичної освітніх галузей у початковій школі. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю реалізації компетентнісної моделі початкової освіти, орієнтованої на формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності до практичного застосування знань і розвитку логічного та наукового мислення. Обґрунтовано доцільність інтеграції природничого та математичного змісту з урахуванням вікових особливостей учнів початкової школи та вимог Державного стандарту початкової освіти. Схарактеризовано сутність інтегрованого навчання як цілеспрямованого поєднання змісту, методів і видів навчальної діяльності, у межах якого математичні знання виконують інструментальну функцію кількісного аналізу й узагальнення, а природничий матеріал забезпечує практичний і дослідницький контекст пізнання. Проаналізовано компетентнісний, діяльнісний, проблемний, дослідницький, проєктний та інтегративний підходи як методологічну основу інтеграції природничої і математичної освітніх галузей. Особливу увагу приділено практичним аспектам реалізації зазначених підходів у початковій школі. На прикладах інтегрованих навчальних ситуацій і завдань показано, що поєднання природничого та математичного компонентів навчання сприяє формуванню в учнів умінь спостерігати, вимірювати, аналізувати результати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та робити обґрунтовані висновки. Узагальнення результатів подано у вигляді таблиці, яка демонструє взаємозв’язок методологічних підходів, змісту інтеграції та прикладів навчальних задач. Автори приходять до висновку, що інтегроване навчання природничої і математичної освітніх галузей є педагогічно доцільним і методично обґрунтованим напрямом модернізації початкової освіти. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з розробленням критеріїв оцінювання результатів інтегрованого навчання та вдосконаленням підготовки вчителів до впровадження інтегрованих підходів
Формування екологічного мислення молодших школярів на уроках математики та інтегрованого курсу «Я досліджую світ» засобами технології критичного мислення
Борзик, Олена
;
Прокопенко , Альона
(2026)
У статті здійснено теоретико-методичний аналіз проблеми формування екологічного мислення молодших школярів у процесі навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із використанням технології критичного мислення. Актуальність дослідження зумовлена загостренням екологічних проблем, низьким рівнем екологічної свідомості населення та необхідністю раннього формування екоцентричного світогляду в умовах початкової освіти. Обґрунтовано, що саме молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку екологічного мислення як інтелектуального підґрунтя екологічно відповідальної поведінки особистості. Проаналізовано наукові підходи до трактування понять «мислення», «критичне мислення» та «екологічне мислення», визначено їх взаємозв’язок на основі таксономії ієрархії розумових операцій Б. Блума. Доведено, що критичне мислення є визначальним чинником ефективного формування екологічного мислення. Представлено показники сформованості екологічномислячої особистості відповідно до рівнів мисленнєвих операцій та конкретних умінь критичного мислення. Розкрито потенціал технології критичного мислення у формуванні екологічного мислення на основі трирівневої структури уроку (виклик – осмислення – рефлексія). Акцентовано на можливостях уроків математики як інструменту розвитку логічного мислення учнів у контексті екологічних проблем, зокрема через аналіз екологічних даних, розв’язування задач прикладного змісту, побудову діаграм і таблиць. Обґрунтовано доцільність використання проблемно-пошукових, інтерактивних методів і прийомів, що сприяють розвитку пізнавальної активності, усвідомленню взаємозв’язків у системі «людина – суспільство – природа» та формуванню ціннісного ставлення до довкілля. Зроблено висновок про прямопропорційну залежність між рівнем сформованості критичного та екологічного мислення й окреслено перспективи подальших досліджень у напрямі розроблення методичних кейсів екологічного змісту для початкової школи.
Використання цифрових технологій при інтегрованому навчанні освітніх компонентів «Теоретичні основи математики та методика навчання математичної галузі в початковій школі» та «Теорія і методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у процесі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Прокопенко , Альона
;
Борзик, Олена
(2026)
У статті здійснено теоретико-методичне осмислення проблеми використання цифрових освітніх технологій в інтегрованому навчанні інтегрованому навчанні освітніх компонентів «Теоретичні основи математики та методика навчання математичної галузі в початковій школі» та «Теорія і методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у системі підготовки майбутніх учителів початкових класів. Актуальність дослідження зумовлена процесами цифровізації освіти, упровадженням інтегрованого підходу в початковій школі та необхідністю формування методичної готовності педагогів до організації сучасного освітнього процесу. Обґрунтовано, що цифрові освітні технології виступають ефективним засобом реалізації міжпредметних зв’язків між математичною та природничою освітніми галузями, забезпечуючи цілісне сприйняття навчального матеріалу, розвиток пізнавальної активності та дослідницьких умінь. Розкрито дидактичний потенціал цифрових інструментів у візуалізації математичних понять, моделюванні процесів навколишнього світу, організації роботи з даними та формуванні умінь аналізу й узагальнення інформації. Показано, що інтеграція освітніх компонентів «Теоретичні основи математики та методика навчання математичної галузі в початковій школі» та «Теорія і методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» із використанням цифрових технологій сприяє розвитку логічного, алгоритмічного та системного мислення, формуванню здатності у майбутніх фахівців застосовувати математичні знання в практичних і дослідницьких ситуаціях. Особливу увагу приділено підготовці майбутніх учителів початкових класів до проєктування інтегрованих уроків, добору цифрових освітніх технологій відповідно до навчальних цілей та вікових особливостей молодших школярів. У статті систематизовано напрями цифровізації інтегрованого навчання, узагальнено методичні можливості цифрових освітніх технологій і визначено очікувані освітні результати їх застосування. Зроблено висновок, що впровадження цифрових освітніх технологій при інтегрованому навчанні освітніх компонентів «Теоретичні основи математики та методика навчання математичної галузі в початковій школі» та «Теорія і методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є важливим чинником підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів та відповідає сучасним тенденціям розвитку початкової освіти.