
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)
Кількість документів у репозиторії: 4514
Розділи
Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.
Нові надходження
Тип елементу:Документ, Релігійний чинник у геополітичних устремліннях еліт України в добу Середньовіччя (2010)Борисова, ОльгаУ книзі на підставі широкої джерельної бази та значного кола наукової літератури аналізується вплив релігійного чинника на діяльність політичних і релігійних еліт середньовічної України в геополітичній площині, яка почасти переростала у відкриту, а навіть збройну боротьбу як проти зазіхань сусідніх держав на незалежність українських земель, так і проти внутрішньої опозиції. Тема роботи мало досліджена в сучасній історіографіїТип елементу:Документ, Релігійно-антропологічні погляди Жана Кальвіна (2025)Борисова, ОльгаУ статті авторка зосередилася на висвітленні таких головних аспектів досліджуваної теми. Перше: релігійно-антропологічні погляди засновника такого напряму протестантизму, як кальвінізм, – Жана Кальвіна (1509–1564), попри існування доволі багатої богословської літератури, в українській науці ще не стали об’єктом окремого дослідження. Авторка вирішила, не претендуючи на вичерпність, розглянути цей бік творчої спадщини Кальвіна. Друге: на основі аналізу основного твору Ж. Кальвіна «Настановлення у християнській вірі» (або «Інституція») та праць українських і зарубіжних дослідників висвітлити головні релігійно-антропологічні ідеї Кальвіна, надати їх типологію, розкрити зміст і значення кожної з ідей. Третє: виявити і представити ті парадокси в ученні Кальвіна про людину, які, попри його сприйняття людини як від початку гріховної і зіпсованої істоти, по мірі розповсюдження і розвитку кальвінізму виявилися цивілізаційно корисними і спрацювали якраз на користь людини та людського суспільства. У висновках подано огляд того, що встановлено авторкою і показано, які це мало цивілізаційні наслідки. the article, the author focused on highlighting the following main aspects of the topic under study. First: the religious and anthropological views of the founder of such a direction of Protestantism as Calvinism, John Calvin (1509–1564), despite the existence of a fairly rich theological literature, have not yet become the object of a separate study in Ukrainian science. The author decided, without pretending to be exhaustive, to consider this side of Calvin’s creative heritage. Sec-ond: on the basis of the analysis of the main work of J. Calvin “Instruction in the Christian Faith” (or “Institution”) and the works of Ukrainian and foreign researchers, highlight the main religious and anthropological ideas of Calvin, provide their typology, reveal the meaning and significance of each of the ideas. Third: to reveal and present those paradoxes in Calvin’s teachings about man, which, despite his perception of man as a sinful and corrupt creature from the beginning, as Calvinism spread and developed, turned out to be useful for civilization and worked precisely for the benefit of man and human society. The conclusions provide an overview of what the author has established and show what civilizational consequences it hadТип елементу:Документ, Історія Європейської цивілізації ;Борисова, Ольга (2025)Руднік, ДенисВидання містить плани семінарських занять та самостійної роботи, список ключових термінів і понять, рекомендовану літературу і джерела, методичні настанови для самостійної роботи і підготовки для занять. Видання призначене для здобувачів освітнього ступеня магістра та всіх, хто цікавиться проблемами європейської історії. This publication contains outlines for seminars and independent study, a list of key terms and concepts, recommended literature and sources, and methodological guidelines for independent work and class preparation. It is intended for master's degree students and anyone interested in the history of Europe.Тип елементу:Документ, Аналіз функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем здобувачів освіти у залежності від рівня фізичної активності ;Широких, Олена ;Упатова, Ірина ;Каденко, Ірина (2026)Максаков , РоманУ статті досліджується вплив фізичної активності на функціональний стан серцево-судинної та дихальної систем студентів, а також на здатність організму до відновлення після фізичних навантажень. Дослідження проводилося на базі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. Для збору даних застосовувалися методи анкетування та функціонального тестування, включаючи індекс Руф’є, проби Штанге і Генчі, а також тест Купера для оцінки аеробної витривалості. В анкетуванні взяли участь 255 здобувача освіти, а функціональне тестування проводилося на групі з 60 осіб, розділених на дві підгрупи відповідно до рівня фізичної активності. Результати показали, що більшість студентів має недостатній рівень фізичної активності: 75% займаються фізичними вправами не більше одного–двох разів на тиждень або рідше. Переважна частина респондентів відзначала середню або нижчу за середню фізичну витривалість, появу втоми після навантажень, задишку та уповільнене відновлення організму. Аналіз функціонального стану серцево-судинної системи показав, що лише 25% студентів мають високий рівень, тоді як у 27% він є низьким. Функціональний стан дихальної системи також виявив недостатню адаптацію до фізичних навантажень у значної частини студентів. Функціональне тестування підтвердило прямий зв’язок між регулярною фізичною активністю та підвищенням функціональних резервів організму, ефективністю відновлення та адаптаційними можливостями серцево-судинної та дихальної систем. Здобувачі освіти, що систематично займалися фізичними вправами, показали відмінні та добрі результати за індексом Руф’є, пробами Штанге і Генчі та тестом Купера, тоді як студенти з низьким рівнем активності мали переважно середні та низькі показники. Отримані результати підтверджують необхідність впровадження комплексних програм фізичного розвитку студентів, підвищення мотивації до регулярної фізичної активності та формування навичок самоконтролю за станом здоров’я. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оцінкою впливу різних видів фізичних навантажень на функціональні показники організму, розробкою адаптованих програм тренувань та використанням цифрових технологій для моніторингу фізичної активності та здоров’я студентів. This article examines the impact of physical activity on the functional state of the cardiovascular and respiratory systems of students, as well as on the body’s ability to recover after physical exertion. The study was conducted in 2024–2025 at the Kharkiv Humanitarian and Pedagogical Academy of the Kharkiv Regional Council. Data were collected using questionnaires and functional tests, including the Ruffier index, Stange and Genchi tests, and the Cooper test for assessing aerobic endurance. The survey involved 255 students, while functional testing was conducted on a group of 60 participants, divided into two subgroups based on their level of physical activity. The results showed that most students have an insufficient level of physical activity: 75% exercise no more than one to two times per week or less. The majority of respondents reported average or below-average physical endurance, fatigue after exertion, shortness of breath, and delayed recovery. Analysis of the cardiovascular system revealed that only 25% of students had a high functional level, while 27% demonstrated a low level. The functional state of the respiratory system also indicated insufficient adaptation to physical stress in a significant portion of students. Functional testing confirmed a direct relationship between regular physical activity and increased functional reserves, efficient recovery, and adaptive capacity of the cardiovascular and respiratory systems. Students who engaged in regular exercise demonstrated excellent or good results on the Ruffier index, Stange and Genchi tests, and Cooper test, whereas students with low activity levels predominantly showed average or poor performance. These findings highlight the need for implementing comprehensive physical development programs for students, increasing motivation for regular physical activity, and developing self-monitoring skills regarding health status. Future research prospects include evaluating the effects of different types of physical activity on functional indicators, developing tailored training programs, and using digital technologies for monitoring students’ physical activity and health.Тип елементу:Документ, Теоретичні засади та моделі європейської інтеграції ;Борисова, Ольга (2024)Руднік, ДенисАктуальність. Шлях України до Європейського Союзу потребує попереднього вивчення провідних «шкіл» європейської інтеграції для розуміння ставлення провідних країн ЄС шансів країн-кандидатів з Центрально-Східної Європи на повноцінне та всеосяжне входження. Метою дослідження є визначення провідних моделей європейської інтеграції, розроблених теоретиками та практиками державного управління Великобританії, Франції та Німеччини у другій половині ХХ ст. Результати. У статті на основі аналізу праць німецького політолога, професора Вольфганга Теодора Вессельса та іншої наукової літератури розкриваються теоретичні та методологічні засади осмислення і дослідження євроінтеграційних процесів. Досліджуються варіанти («школи») євроінтеграції, аналізуються моделі розвитку Європейського Союзу. У статті наголошується, що на відміну від попередніх часів, коли теорія європейської інтеграції випереджала практику, сьогодні практика випереджує теорію. А відповідно, настав час нових теорій і моделей. У центрі уваги моделей розширення та поглиблення Європейського Союзу продовжують залишатися країни-кандидати з Центрально-Східної Європи. Висновки. У процесі розширення Європейського Союзу було напрацьовано кілька моделей його співіснування. Німеччина намагається сформувати модель «Європи ядра» з явними федералістськими тенденціями зі звуженням кола учасників. У такій моделі провідними мали б стати Німеччина та Франція. Французька модель «концентричних кіл» розрізняє країни за ступенем співробітництва в окремих сферах політики. Британська модель «гнучкої Європи» втратила свою актуальність після виходу Великобританії з ЄС. Relevance. The Ukraine’s path to the European Union requires a study of the leading “schools” of European integration for understanding the attitude of the leading EU-countries to the chances of candidate countries from Central and Eastern Europe for full and comprehensive entry. The purpose of the research is to determine the leading models of European integration, which was developed by theorists and practitioners of public administration of Great Britain, France and Germany in the second half of the 20th century. Results. Authors of the article, based on the analysis of the works of the German political scientist, Professor Wolfgang Theodor Wessels and other scientific literature, reveal the theoretical and methodological foundations of the understanding and research of European integration processes. Variants ("schools") of European integration are studied, models of the development of the European Union are analyzed. The article emphasizes that unlike the previous times, when the theory of European integration was ahead of practice, today practice is ahead of theory. And now the time has come for new theories and models. The candidate countries from Central and Eastern Europe continue to be in the focus of the models of expansion and deepening of the European Union. Conclusions. In the process of enlargement of the European Union, several models of its coexistence were developed. Germany is trying to form a model of "Core Europe" with clear federalist tendencies with a narrowing of the circle of participants. In such a model, Germany and France should become leaders. The French model of "concentric circles" distinguishes countries according to the degree of cooperation in certain policy areas. The British model of "flexible Europe" lost its relevance after the withdrawal of Great Britain from the EU.
