eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4320

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Соціально-педагогічні та соціально-психологічні аспекти збереження та відновлення здоров’я підлітків в реаліях воєнного часу
(2024) Тарасенко, Неллі; Чернецька, Юлія; Кульбаба, Олеся
Стаття присвячена проблемі збереження та відновлення здоров’я підлітків в реаліях воєнного часу. Зазначається, що такі фактори як воєнні дії на території України, евакуація з тимчасово окупованих територій та регіонів де ведуться активні бойові дії, роз’єднання з родиною, втрата близьких, психологічні травми, зміна місця проживання, втрата зв’язку з друзями, зміна навчального закладу безпосередньо негативно позначились на всіх складових здоров’я (фізичній, психічній, соціальній, духовній) підлітків. Попри існуючу потужну нормативно законодавчу базу в сфері підтримки здоров’я підлітків, як вразливої вікової категорії, потребують докорінного переосмислення підходи до збереження та відновлення здоров’я підростаючого покоління в реаліях воєнного часу. Встановлено, що саме підлітки, які переживають складний період особистісного психофізичного розвитку та формування своєї особистої ідентичності, потребують професійної допомоги і підтримки для того, щоб впоратися з процесом збереження та відновлення здоров’я в складних умовах воєнного часу. Встановлено, що в контексті збереження та відновлення здоров’я підлітків в реаліях воєнного часу, реабілітація є важливим засобом і процесом підтримки як фізичного так і психічного здоров’я підлітків, які перебувають в умовах постійного стресу і тривожності. Констатовано, що важливим для процесу збереження та відновлення всіх складових здоров’я підлітків в реаліях воєнного часу є процес соціально-педагогічного і соціально-психологічного супроводу, який здійснюють психологи та соціальні педагоги в закладах освіти, соціальних службах, що також є невід’ємним соціально-психологічним аспектом збереження та відновлення здоров’я підлітків в реаліях воєнного часу. Презентовано формами та методами збереження і відновлення здоров’я підлітків в реаліях воєнного часу: квести, форм-театри, флеш-моби, арт-терапія (доцільно реалізувати в регіонах де не ведуться активні бойові дії і уможливлено офлайн навчання), майстерки, майстер-класи, вебінари, круглі столи, семінари та інші, що передбачають використання ІКТ-технологій (доцільно реалізувати в регіонах де ведуться активні бойові дії)
Соціально-педагогічна підтримка сімей наркозалежних у процесі реабілітації: гендерний аспект
(2023) Чернецька, Юлія; Тарасенко, Неллі; Бондаренко, Максим
У статті розглянуто питання надання соціально-педагогічної підтримки родини, в яких один або декілька з її членів мають залежність або співзалежність. Зроблено акцент на розробці напрямів соціально-педагогічної підтримки сімей наркозалежних, що знаходяться у процесі реабілітації, враховуючи гендерні характеристики наркозалежних і співзалежних. Соціально-педагогічну підтримку сімей наркозалежних у процесі реабілітації розуміємо як спеціально організовану діяльність соціального педагога/соціального працівника з сім’ями наркозалежних, що проходять реабілітацію, з метою виявлення, визначення та розв’язання проблем таких сімей і допомоги їм у повноцінному соціальному функціонуванні. Встановлено, що незважаючи на спільні риси прояву співзалежності у жінок і чоловіків (деформована взаємодія співзалежних і наркозалежних з найближчими родичами, батьками, дітьми, ревнощі в міжособистісних стосунках з партнером, гіперконтроль, знижена відповідальність щодо себе, і підвищена – по відношенню до партнера, безвідповідальність у батьків стосовно не адиктивних членів родини) є особливості в гендерному вимірі: у жінок – емоційна неврівноваженість, плаксивість, підвищена віктимність, схильність до маніпуляцій, низька стресостійкість, відсутність підтримки серед оточення; у чоловіків – зовнішня емоційна холодність при прихованій підвищеній тривожності всередині, неадекватна (знижена або завищена) самооцінка, схильність до позашлюбних стосунків, до адитивної поведінки, трудоголізму, життєва безпорадність, або навпаки, бажання повністю контролювати функціонування всіх членів родини. Розроблено напрями соціально-педагогогічноїї підтримки сімей наркозалежних у процесі реабілітації: 1) діагностика членів родини в реабілітаційному центрі та подальша соціальна просвіта з питань формування асертивної поведінки, навичок ефективної комунікації, стресостійкості, формування життєвих цінностей; 2) «робота з наркозалежними» соціальне навчання відбувається завдяки механізму обернення негативного соціального досвіду (наркозалежні засвоюють нові зразки поведінки, цінності, нові знання, отримуючи їх від ресоціалізованих наркозалежних); 3) робота з усією сім’єю, що реалізується поза середовищем реабілітації, коли реабілітовані наркозалежні наближаються до етапу ресоціалізації (передбачає допомогу в соціальній інтеграції наркозалежним і підтримку всієї родини на початку ресоціалізації, подальший розвиток життєвих компетентностей всієї родини, сприяння самостійному соціальному функціонуванню реабілітованих наркозалежних поза центром реабілітації, допомога їм у самореалізації та саморозвитку та конструювання соціально-позитивного оточення (друзі, знайомі, колеги, родичі тощо). З урахуванням гендерних особливостей складено методичні рекомендації щодо соціально-педагогічної підтримки сімей наркозалежних у процесі реабілітації.
Формування здорового способу життя наркозалежних у процесі їх реабілітації
(2023) Тарасенко, Неллі; Чернецька, Юлія; Замазій, Юлія
У статті висвітлено основні аспекти процесу формування здорового способу життя наркозалежних у процесі їх реабілітації. Підкреслюється, що формування здорового способу життя наркозалежних реабілітантів уможливлюється за умови упровадження у процес їх реабілітації відповідних форм та методів, серед яких пріоритетне місце належить традиційним (тренінги, спортивні змагання, бесіди, ігри-драматизації, диспути, лекції, семінари, роз’яснення, переконання, позитивний і негативний приклади, вправи контролю і самоконтролю тощо) та інноваційним (флеш-моби, форум-театри, ігротеки, аналіз соціальних ситуацій з морально-етичним характером, Інтернет-акції, ситуаційно-рольові ігри, «відкриті трибуни», «мозкові атаки» тощо), які є інтерактивними та цікавими для зазначеної категорії осіб, здатними активізувати бажання до участі в них та максимально зорієнтовані на формування здорового способу життя. Розкрито питання етапів реалізації (від простих, що мають потенціал активізувати цікавість реабілітантів до участі в них та не потребують особливої концентрації уваги до складних, що потребують зосередженості та уваги) та спрямованості (формування мотиваційної, когнітивної, ціннісно-емоційної та поведінкової сфер шляхом надання інформації щодо питань здоров’я та здорового способу життя, сприяння усвідомленню, що здоров’я є вищою особистісною цінністю та формування відповідальності за власний спосіб життя, стимулювання до конкретних дій у напрямі ведення здорового способу життя) кожного з репрезентованих форм та методів.
Навчально-ознайомча практика
(2023) Тарасенко, Неллі; Білозерова, Маріанна
У методичних настановах окреслено загальну інформацію з проходження навчально-ознайомчої практики у дистанційному форматі, мету та завдання практики, очікувані результати після її проходження, схарактеризовано бази практики, обов’язки практикантів. Висвітлено організаційно-змістовий аспект проходження навчально-ознайомчої практики, надано тематику та завдання для самостійного опрацювання. Методичні настанови адресовано здобувачам освіти фахової передвищої освіти зі спеціальності 231 Соціальна робота.
Формування соціальної відповідальності здобувачів освіти соціономічної сфери в процесі професійної підготовки
(2024) Онипченко, Оксана; Білозерова, Маріанна; Онипченко, Ілля
У статті розглянуті специфічні для формування соціальної відповідальності здобувачів освіти соціономічної сфери в процесі професійної підготовки структурні компоненти, фактори середовища, які є основою для визначення сутності соціально-педагогічних умов у контексті цього дослідження. У сучасних умовах перед суспільством постає завдання підвищення ефективності вищої освіти, що особливо актуально для представників соціономічних професій. Це стосується фахівців, які працюють з людьми та їх проблемами, зокрема лікарів, педагогів, психологів і соціальних працівників. Нині система вищої освіти переживає структурні зміни у відповідності до міжнародних стандартів, що актуалізує принцип інтегрованих систем навчання. Навчання дедалі частіше базується на міждисциплінарному підході, що відповідає соціалізації основних напрямів розвитку країни. Інноваційні освітні технології активно впроваджуються в освітній процес, акцентуючи увагу на творчому потенціалі особистості та здатності фахівця ефективно діяти в динамічних і нестандартних умовах. Це особливо важливо для спеціалістів соціономічної сфери, де професійна підготовка має гармонійно поєднуватися з розвитком особистісних якостей, необхідних для майбутньої професійної діяльності. Соціально-педагогічні умови створюють єдину систему формування соціальної відповідальності і розгортаються на чотирьох рівнях: мікросередовищному, якому відповідає перша умова (мотивація здобувачів освіти на саморозвиток особистісно-професійних якостей, необхідних для формування соціальної відповідальності); на другому – мезосередовищному – рівні, якому відповідає друга умова (створення позитивного соціально-виховного середовища у ЗВО для реалізації особистісно-професійних якостей здобувачів освіти соціономічної сфери); на третьому рівні відбувається налагодження взаємодії з різними соціальними інститутами макросередовища, що дозволяє забезпечувати реалізацію соціальної відповідальності.