eKhНPАR :: Головна

Ради вітати Вас у цифровому репозиторії Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради (eKhНPАR)

Кількість документів у репозиторії: 4502

Положення про репозиторій

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Зараз показуємо 1 - 20 з 23

Нові надходження

Між Сходом і Заходом: християнський вибір середньовічної Болгарії
Борисова, Ольга
(2026)
Мета статті – на основі історичних джерел та наукової літератури, у тому числі праць болгарських учених-католиків, окреслити ті проблемні точки, які є у дослідженнях процесу прийняття християнства Болгарією. Використовувались такі методи історичного дослідження: загальнонаукові (аналітичний, логічний), історичні (хронологічний, історикопорівняльний), джерелознавчі – евристичний, критичний. Залучення деяких католицьких джерел, зокрема, джерел банатських болгар, окреслює наукову новизну дослідження. Результати: відображено процес християнізації Болгарії і показано великий вплив Римської церкви як на рішення болгарської влади щодо прийняття християнства, так і на сам перебіг подій навколо цього процесу. Незважаючи на те, що хрещення болгар і вирішення питання щодо статусу Болгарської церкви здійснювалося Константинополем, наводяться приклади того, що в цьому брав участь і Рим. Висвітлюється роль володаря Болгарії Бориса І, постать якого, як провідного діяча у хрещенні Болгарії, з часом у болгарських джерелах забувається і замінюється іншими іменами. Викладається авторська точка зору щодо того, як таке могло статися. Висновки. Християнська релігія була відома на болгарських землях з давніх давен, але здійснити християнізацію країни вдалося лише князю (царю) Борису І у 864–866 рр. Він звертався з цим і до Риму, і до Константинополя, і більш поміркована позиція останнього у питанні статусу церковної організації схилила чаші ваг на його бік. Болгарія прийняла східний варіант християнства, але у слов’янському кирило-мефодіївському обряді, який визнавав примат Папи. У науці не вирішено питання, чому ім’я Бориса І було забуте аж до середини ХІХ ст. навіть у Болгарії. Для пошуку відповіді на це питання запропоновано приділяти більше уваги саме латинським історичним джерелам, адже, схоже, що вони у цій проблемі заслуговують більшої довіри, ніж грецькі.
Давня космографічна система «семи кліматів: пошук шляхів її вирішення
Борисова, Ольга
(2025)
Мета статті -узявши за основу думку науковців про початок переходу від субстратно-речовинної до субстанційно-польової парадигми пізнання, проаналізувати античну космографічну теорію «семи клімáтів» і більш пізній її варіант, створений середньовічними арабськими вченими. Завдання: довести, що багато давніх космографічних творів містять у собі не тільки субстанційну, а й польову компоненту, що й треба було дослідити. Звичайні методи дослідження не дають дійсного уявлення про те, що таке «клімáти» (Klimata). Авторка застосувала інтердисциплінарний підхід і, використавши досягнення сучасної філософії і фізики у поєднанні з аналізом джерел на основі герменевтичного підходу, вирішила завдання роботи і досягла її мети. Наукова новизна роботи полягає в тому, що систему «семи клімáтів» дослідники вважають умоглядною і вивчають її тільки в географічному й астрономічному аспектах, а не в повноцінному космографічному, що пояснюється саме відсутністю польової компоненти в сучасній парадигмі гуманітаристики. Результати. Зроблена спроба, змінивши методологію дослідження, переосмислити дану систему і показати, що вона насправді собою являла, попри всі недоліки її дослідження та опису давніми авторами. Стаття розширює сучасні уявлення про простір планети і показує як можна, використовуючи давні космографічна джерела, досліджувати проблеми, про які сучасна наука тільки починає наважуватися говорити. Висновки. Було виявлено ту об’єктивну основу, яку намагалися дослідити і описати давні космографи. Завдяки інтердисциплінарному підходу встановлено, чим може бути система Клімáтів – об’єктивне явище нефізичної форми матерії, одна зі структур інформаційних полів планети, хоча давні автори й осмислювали її у традиціях своїх культур і на тому рівні науки, який був у їхні часи.
Пам’ятки права як невід’ємні підвалини та атрибути української державності
Борисова, Ольга
;
Греченко, Володимир
(2026)
У статті висвітлюються взаємозв’язок і взаємовплив пам’яток права України –Русі на генезу української державності в головних її аспектах. Мета статті. Автори поставили собі за мету дослідити розвиток української державності, починаючи від доби Руської держави з центром у Києві, та важливі віхи в її утвердженні, що набули втілення у найвидатніших пам’ятках права, створених українським народом та його політичною елітою у цей час. Ця мета конкретизується в таких завданнях: визначити значення пам’яток права як атрибутів української державності на найголовніших етапах її становлення та розвитку; проаналізувати основні аспекти досліджень вітчизняної історико-правничої літератури у вивченні взаємовпливу та взаємозв’язку розвитку української державності та українського права. Методологічна основа. Основним методологічним принципом був принцип історизму, що дало змогу аналізувати історичні факти і явища в розвитку і взаємозв’язку. Цей принцип дав можливість авторам розглянути еволюцію української державності у часовій динаміці в контексті тих історичних змін, що відбувалися в цей період, з’ясувати їхній вплив на характер і форми діяльності державних органів. Принцип багатофакторності дав можливість сукупного вивчення об’єктивних і суб’єктивних чинників історич- ного розвитку української державності з урахуванням як загальних тенденцій, так і часових особливостей. У статті підкреслюється політичне, наукове та виховне значення проблеми історії української державності, її зв’язок з актуальними проблемами життєдіяльності сучасної України. Це особливо актуально сьогодні, в період війни за незалежність України проти російської агресії. У статті розглядається питання про джерела права як про матеріальні причини виникнення права в Руській державі, про джерела права як форми його виразу, починаючи з найдавніших часів, про джерела пізнання права в Руській державі. Автори зосередили свою увагу на характеристиці значення основних пам’яток права, починаючи від перших етапів генези української державності.
Клікбейт як інструмент активізації й утримання уваги здобувачів освіти на онлайн-заняттях
Упатова, Ірина
;
Борзик, Олена
;
Купіна , Оксана
(2025)
Досліджено концептуальні засади та практичний потенціал застосування клікбейтних механізмів як інноваційного педагогічного інструменту в умовах онлайн-навчання. Авторами проведено демаркацію між маніпулятивним медійним клікбейтом та «педагогічним клікбейтом», що ґрунтується на принципах дидактичної доцільності, наукової коректності та прозорості намірів. У роботі обґрунтовано, що використання емоційно насичених та інтригуючих стимулів сприяє формуванню «вхідної уваги», активізації пізнавального інтересу та подоланню конкуренції з боку розважального медіаконтенту. Особливу увагу приділено ролі клікбейтів у розвитку критичного мислення та медіаграмотності здобувачів освіти через аналітичне осмислення інформаційних сигналів
Валеологія та основи медичних знань
Широких, Олена
;
Упатова, Ірина
;
Сумцова, Анна
(2026)
Робочий зошит містить завдання для лабораторних та практичних робіт, з навчальної дисципліни «Валеологія та основи медичних знань». Зміст завдань зошита спрямований на формування у здобувачів фахової передвищої освіти компетентностей у сфері збереження та зміцнення здоров’я, профілактики захворювань, оволодіння основами домедичної допомоги та засвоєння принципів здорового способу життя. Матеріали зошита допомагають студентам закріпити теоретичні знання і виробити практичні навички, необхідні для майбутньої професійної діяльності у галузі соціальної роботи. Робочий зошит розроблений відповідно до вимог стандарту фахової передвищої освіти України за спеціальністю 231 «Соціальна робота» та забезпечує реалізацію освітньо-професійної програми підготовки майбутніх фахівців.