Рибальська спеціалізація прасловʼянської анімалістичної лексики в говірках української мови

Abstract

Статтю присвячено пошукові етимонної спільності між подібними за звуковою формою та означуваними реаліями діалектизмами, що їх можуть обʼєднувати архетипні образи копитних і рогатих тварин. Висновано, що в українських говірках звукові варіації назви рибальського знаряддя призматичної форми відбулися внаслідок зближення прасловʼянських етимонів *rogъ і *drygati. Метафоричне перенесення на основі образу рогатої тварини (рибальську спеціалізацію прасловʼянського слова) найпевніше простежуємо в назві реґа рэга), яка побутує в ареалі українсько-білоруського Полісся. Найбільш стійкою до звукових видозмін виявилася назва рибальського знаряддя кобила ˂ псл. *kobyla, що, очевидно, спричинено донедавна постійно актуалізованою реалією – покрівлею, прикрашеною вирізьбленою з дерева кінською (кобилячою) головою.