Роль рибальської лексики в художньому тексті
Loading...
Files
Date
Authors
ORCID
DOI
item.page.thesis.degree.name
item.page.thesis.degree.level
item.page.thesis.degree.discipline
item.page.thesis.degree.department
item.page.thesis.degree.grantor
item.page.thesis.degree.advisor
item.page.thesis.degree.committeeMember
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
Аналіз художніх текстів, які відображають українську рибальську культуру різних ареалів, дозволив заглибитись у семантичну структуру професіоналізмів, виділити найважливіші мотиваційні моделі постання назв, підтвердити історичну тяглість української рибальської лексики. Установлено, що родова назва рибар сягає щонайменше праслов’янської доби, а видові назви рибалок щукар, юнарь укладають-
ся в спільнослов’янський семантичний підтип ‘назва того, хто живиться від тварини’ словотвірної моделі «іменникова основа + -ар (-арь) = назва людини за професією». Важливими в художніх текстах є дієслівні назви, утворені від назв рибальських знарядь: гачити ← гак, куканити ← кукан, клочити ← клок тощо. Серед абстрактних іменників на позначення узагальнених назв риболовецьких дій продуктивний словотвірний тип із суфіксом -к(а): лапавка, заставка, наборка тощо.
Description
Міняйло Р.В. Роль рибальської лексики в художньому тексті / Р. В. Міняйло // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць. – Харків, 2018. – Вип. 48. – С. 22–27.
