Екзистенціалістські мотиви в романістиці Івана Багряного

Abstract

Романова І. В. Екзистенціалістські мотиви в романістиці Івана Багряного. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 01 – українська література. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. – Харків, 2008. Робота присвячується дослідженню філософської проблематики романістики І. Багряного у зв’язку з близькістю останньої до ідейно-художніх пошуків європейського екзистенціалізму. Романи І. Багряного демонструють ідейно-художню еволюцію. Якщо в ранніх творах “Скелька” та “Тигролови” письменник перебуває під впливом експресіонізму та неоромантизму, то посилення екзистенціалістського складника в багрянівській концепції відбувається в романах “Людина біжить над прірвою” та “Сад Гетсиманський”. У просторі авторського сприйняття художньо апробовано такі категорії, як свобода та смерть. Актуалізуючи в романах мотиви “закинутості”, “межової ситуації” та свободи вибору, І. Багряний удається до розкриття важливих етапів становлення особистості. Така “ініціація” сприяє “виходу” людини зі складних життєвих перипетій. Екзистенціалістські погляди І. Багряного розвинено в романі “Маруся Богуславка”, у якому проблема автентичності існування винесена на рівень філософських узагальнень. За авторським задумом, передумовою повнокровного людського буття є синтез особистісної та національної ідентифікації.