Реабілітація військовослужбовців, схильних до адиктивної поведінки

Abstract

У статті розглянуто проблему реабілітації військовослужбовців, схильних до адиктивної поведінки. Соціальна реабілітація військовослужбовців визначається як комплекс державних, суспільних та військових заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для соціальної інтеграції військовослужбовця з інвалідністю або будь-якою психічною травмою в суспільство та військовий колектив, відновлення його соціального та військового статусу та здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності. Встановлено, що основними видами соціальної реабілітації військовослужбовців є такі: медична (в т. ч. лікувальна), фізична, військово-професійна, психологічна. Військово-професійна реабілітація передбачає прийняття заходів із відновлення професійних навичок, найважливіших функцій, що забезпечують виконання обов’язків за штатним призначенням. Медична реабілітація передбачає відновлення функцій організму після фізичних травм. Психологічна реабілітація – це система заходів, спрямованих на відновлення, корекцію або компенсацію порушених психічних функцій, станів, особистісного та військового статусу військовослужбовця. Військово-професійна реабілітація передбачає прийняття заходів із відновлення в найкоротші терміни після травмування психіки військовослужбовців їхніх професійних навичок, найважливіших функцій, що забезпечують виконання обов’язків за штатним призначенням. Ефективний реабілітаційний вплив на військовослужбовця здійснюється психотерапією і програмами родинної реабілітації