Комунікативні бар’єри підлітків із різним рівнем тривожності в умовах кризових викликів сучасності: структурна модель

Abstract

У статті здійснено теоретичне обґрунтування структурних компонентів комунікативних бар’єрів підлітків із тяжкими порушеннями мовлення (далі ТПМ) в контексті побудови структурної моделі їх дослідження з урахуванням рівня тривожності в умовах сучасних кризових викликів. Проаналізовано наукові підходи до розуміння феномену спілкування, типології комунікативних бар’єрів, психологічних особливостей підліткового віку та специфіки розвитку осіб із мовленнєвими порушеннями. Обґрунтовано доцільність виокремлення мотиваційно-потребового, емоційно-тривожнісного, регулятивно-поведінкового, самопрезентаційно-рефлексійного, компонентів у структурі комунікативних бар’єрів підлітків з тяжкими порушеннями мовлення. Визначено системоутворювальну роль тривожності як чинника, що модифікує інтенсивність вияву кожного компонента та характер їх взаємодії, особливо в умовах воєнного стану, дистанційного навчання та соціальної нестабільності. Детально обґрунтовано відповідність структурних компонентів, критеріїв і показників комунікативних бар’єрів підлітків з тяжкими порушеннями мовлення. Окреслено наскрізний механізм формування комунікативних бар’єрів у підлітків із ТПМ та визначено концептуальні засади структурної моделі дослідження. Запропонована структурна модель створює теоретичне підґрунтя для подальших емпіричних досліджень і розроблення програм психолого-педагогічного супроводу підлітків із різним рівнем тривожності.