Кризова ситуація як предиктор розвитку комунікативних бар’єрів у підлітків із різним рівнем тривожності з тяжкими порушеннями мовлення

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз впливу актуальної кризової ситуації, спричиненої війною, на комунікативні бар’єри та рівень тривожності підлітків із тяжкими порушеннями мовлення. Дослідження наукових джерел підкреслює, що тривалий стрес, спричинений війною, сприяє посиленню мовленнєвих труднощів, зокрема розвитку заїкання, мутизму та соціальної тривожності. Зроблено огляд стадій адаптаційного процесу на надзвичайних подій, якими є насичена війна. Крім того, розглянуто механізми адаптації до нових умов життя та значення соціальної підтримки у подоланні комунікативних бар’єрів. Також розглянуто результати емпіричних досліджень, які підтверджують високий рівень травматизації серед українських підлітків, що безпосередньо впливає на їхню комунікативну сферу. Окремо розглянуто проблеми внутрішньо переміщених осіб, які змушені були змінити соціальне та освітнє середовище, що також впливає на їх психоемоційну стабільність. Наголошено на тому, що зміна постійного місця перебування супроводжується відчуттям стресу, потребою в розвитку стресостійкості, а також адаптаційною кризою. Проаналізовано роль освітнього середовища, що є важливим аспектом актуальної життєвої ситуації підлітків, зокрема перехід на дистанційну форму навчання в певних регіонах країни. Розглянуто також аспект залучення підлітків до цифрового середовища та його вплив на розвиток комунікативних бар’єрів і тривожності підлітків з тяжкими порушеннями мовлення. Наголошено на важливості ґрунтовного аналізу ролі кризових ситуацій та прицільного дослідження впливу актуальної кризової ситуації внаслідок війни на розвиток комунікативних бар’єрів у підлітків із різним рівнем тривожності з тяжкими порушеннями мовлення.