Становлення лексичної і фразеологічної підсистем сфери рибальства в українській мові

Abstract

У дисертації вперше в українському мовознавстві крізь призму матеріально-духовної культури комплексно досліджено українську рибальську лексику і фразеологію від її зародження до багатоаспектного формування й усуспільнення. Уперше докладно проаналізовано семантику і структуру рибальських найменувань в історичному аспекті та сучасному осмисленні, установлено генетичні зв’язки рибальської лексики і фразеології з лексикою і фразеологією інших стародавніх промислів: збиральництва, мисливст, лозоплетіння, скотарства тощо. Різноструктурні рибальські найменування досліджено на засадах виробленого автором сутнісномотиваційного підходу (СМП), що вповноважило до розроблення нового наукового напряму – генно-синхронної полідискурсивної галузевої термінології. На засадах СМП зʼясовано місце предметно-номінативних та образно-експресивних рибальських найменувань в українській мовній картині світу, простежено тенденції якісних і кількісних змін в українському рибальському лексиконі. Проаналізовано структуру і встановлено мотиваційні типи (МТ) рибальських лексем і фразем та співвідношення МТ у межах лексико- і фразеосемантичних груп. Результати дисертації створюють методологічну базу для досліджування галузевих термінологій на засадах СМП та його екстраполяції на всі складники лексико-фразеологічної макросистеми