Теоретичні засади та моделі європейської інтеграції

Abstract

Актуальність. Шлях України до Європейського Союзу потребує попереднього вивчення провідних «шкіл» європейської інтеграції для розуміння ставлення провідних країн ЄС шансів країн-кандидатів з Центрально-Східної Європи на повноцінне та всеосяжне входження. Метою дослідження є визначення провідних моделей європейської інтеграції, розроблених теоретиками та практиками державного управління Великобританії, Франції та Німеччини у другій половині ХХ ст. Результати. У статті на основі аналізу праць німецького політолога, професора Вольфганга Теодора Вессельса та іншої наукової літератури розкриваються теоретичні та методологічні засади осмислення і дослідження євроінтеграційних процесів. Досліджуються варіанти («школи») євроінтеграції, аналізуються моделі розвитку Європейського Союзу. У статті наголошується, що на відміну від попередніх часів, коли теорія європейської інтеграції випереджала практику, сьогодні практика випереджує теорію. А відповідно, настав час нових теорій і моделей. У центрі уваги моделей розширення та поглиблення Європейського Союзу продовжують залишатися країни-кандидати з Центрально-Східної Європи. Висновки. У процесі розширення Європейського Союзу було напрацьовано кілька моделей його співіснування. Німеччина намагається сформувати модель «Європи ядра» з явними федералістськими тенденціями зі звуженням кола учасників. У такій моделі провідними мали б стати Німеччина та Франція. Французька модель «концентричних кіл» розрізняє країни за ступенем співробітництва в окремих сферах політики. Британська модель «гнучкої Європи» втратила свою актуальність після виходу Великобританії з ЄС.

Relevance. The Ukraine’s path to the European Union requires a study of the leading “schools” of European integration for understanding the attitude of the leading EU-countries to the chances of candidate countries from Central and Eastern Europe for full and comprehensive entry. The purpose of the research is to determine the leading models of European integration, which was developed by theorists and practitioners of public administration of Great Britain, France and Germany in the second half of the 20th century. Results. Authors of the article, based on the analysis of the works of the German political scientist, Professor Wolfgang Theodor Wessels and other scientific literature, reveal the theoretical and methodological foundations of the understanding and research of European integration processes. Variants ("schools") of European integration are studied, models of the development of the European Union are analyzed. The article emphasizes that unlike the previous times, when the theory of European integration was ahead of practice, today practice is ahead of theory. And now the time has come for new theories and models. The candidate countries from Central and Eastern Europe continue to be in the focus of the models of expansion and deepening of the European Union. Conclusions. In the process of enlargement of the European Union, several models of its coexistence were developed. Germany is trying to form a model of "Core Europe" with clear federalist tendencies with a narrowing of the circle of participants. In such a model, Germany and France should become leaders. The French model of "concentric circles" distinguishes countries according to the degree of cooperation in certain policy areas. The British model of "flexible Europe" lost its relevance after the withdrawal of Great Britain from the EU.