Вербалізація концепту ДОМІВКА в говірках Центральної Слобожанщини (Куп’янщини) та Бойківщини

Abstract

Стаття присвячена аналізу вербалізації концепту ДОМІВКА в говірках Центральної Слобожанщини (Куп’янщини) та Бойківщини. У говірках Центральної Слобожанщини (Куп’янщини) та Бойківщини уважного вивчення потребує ДОМІВКА. Аналіз текстів дав змогу виявити спільні вербалізатори цього етнокультурного концепту: ‘батьківська хата’,‘оберіг’,‘родина’, ‘рід’, ‘рідна сторона’, серед яких перший ужито у прямому значенні, а інші – у переносному. По суті, у традиційній культурі саме вони свідчать про архетипне уявлення українців про оселю. Важливо, що в цих говірках ми простежили й відмінні вияви. Зокрема, у наративах Центральної Слобожанщини зафіксовано одиничну лексему-номінатив ‘краса’. Натомість вербальна площина бойківських текстів продемонструвала кілька таких компонентів. Перший – ‘результат тяжкої фізичної праці’ – містить спогади інформаторів про те, яких зусиль було докладено під час побудови хат. Другий вербалізатор – ‘туристичний бізнес’, що став потужним економічним стимулом для бойків. Урешті-решт, особливу значущість засвідчив вербалізатор ‘батьківщина’. Показово, що в аналізованій говірці виявлено суміжність домівки та етноніма Україна. У ментальному лексиконі бойків символом антидомівки під час депортації 1947 року стає Сибір, що набуває негативної конотації.