Особливості ґенези тривожності підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в умовах кризових викликів сучасності

Abstract

У статті проаналізовано наукові та теоретичні джерела щодо проблеми тривожності, її ґенези, підліткового віку, особливостей формування тривожності у підлітковому віці, та зокрема у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення, а також вплив кризових викликів сучасності на психоемоційний стан та процес спілкування підлітків із тяжкими порушеннями мовлення. Обґрунтовано важливість дослідження тривожності, як однієї з базових емоційних реакцій, що має значний вплив на формування особистості. Проаналізовано особливості ґенези тривожності. Розглянуто проблему ситуативної та особистісної тривожності. Теоретично досліджено дезорганізуючий характер тривожності, її захисну та мобілізуючу функції. Причини особистісної тривожності розглянуто на психологічному, соціальному та психофізіологічному рівнях. В основі тривожності також зазначено про недостатню сформованість або порушення механізму психологічного самоуправління. У статті наголошено на важливості соціального характеру ґенези тривожності, зокрема незадоволенні провідних соціогенних потреб, фрустрації соціальних потреб особистості. Тривожність проаналізовано як можливий фактор, що може ускладнювати спілкування підлітків та провокувати виникнення або посилення комунікативних бар’єрів в умовах нормативного розвитку та в умовах мовленнєвого дизонтогенезу. Враховуючи те, що провідною діяльністю підліткового віку є міжособистісне спілкування, тривожність розглянуто саме через призму спілкування та взаємодії підлітків. Окрему увагу в статті приділено ґенезі тривожності підлітків з особливими освітніми потребами, зокрема із тяжкими порушеннями мовлення. Наголошено на важливості врахування особливостей сучасного суспільства під час дослідження тривожності. А також знайдено місце тривожності у класифікації комунікативних бар’єрів підлітків із тяжкими порушеннями мовлення.