Формування комунікативної компетентності у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення

Abstract

У магістерській роботі досліджено формування комунікативної компетентності у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення, як необхідну складову соціалізації особистості, яка впливає на задоволення потреб, самореалізацію, включеність і статус у міжособистісному та професійному спілкуванні. У роботі створено теоретичну модель комунікативної компетентності у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення, де виділено три взаємопов’язані компоненти: поведінковий, когнітивно-лінгвістичний та особистісний, які функціонують безпосередньо у взаєминах дошкільників з порушеннями мовлення із дорослими й однолітками. У дослідженні було використано 6 діагностичних методик, які були спрямовані на визначення рівня розвитку сформованості комунікативної компетентності у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення. Після чого були представлені рівні сформованості компонентів комунікативної компетентності у дошкільників. Результати продемонстрували необхідність організації і проведення цілеспрямованої роботи з підвищення потреби і використання комунікативного спілкування в процесі навчальної діяльності у дітей з порушеннями мовлення. Після констатувального етапу дослідження було розроблено програму з формування комунікативної компетентності у дошкільників із порушеннями мовлення, яка спрямована у трьох напрямках: розвиток поведінкового, когнітивно-лінгвістичного та особистісного компонентів комунікативної компетентності дітей з мовленнєвими порушеннями. Дана програма дає підстави для подальшої сформованості усіх компонентів комунікативної компетентності у дітей дошкільного віку з порушеннями мовлення