Лінгводидактичні особливості викладання іноземних мов у кризових ситуаціях: досвід закладів вищої освіти України

Abstract

Сучасні євроінтеграційні процеси актуалізують значення іноземних мов в мультикультурному суспільстві, а їх ефективне викладання відповідно є одним із пріоритетних завдань європейської мовної політики, реалізація якої значно ускладнюється в умовах кризового стану, в якому на часі перебуває Україна. Однією із передумов підвищення рівня іншомовної освіти та виходу із кризових ситуацій є вивчення позитивного передового досвіду країн з метою його вдосконалення та імплементації кращих здобутків науково-педагогічних працівників у галузі лінгводидактики та методики викладання іноземних мов в освітній процес. Зазначене вище зумовило мету дослідження – узагальнити та систематизувати досвід викладання іноземних мов у закладах вищої освіти України, визначити його лінгводидактичні особливості в умовах кризових ситуацій. У статті проаналізовано досвід викладання іноземних мов у закладах вищої освіти України у кризових ситуаціях. У межах досліджуваного періоду виокремлено ковідний та воєнний етапи, для кожного із яких були характерні лінгводидактичні особливості викладання іноземних мов. Під час ковідного періоду викладання іноземних мов характеризувалося активною розробкою та опануванням викладачами онлайн-курсів, що характеризувалися завершеним набором мети, змісту, форм, методів і засобів навчання для здійснення іншомовної комунікації, налаштування освітнього контенту відповідно до специфічних особливостей освітнього компонента «Іноземна мова». З’ясовано, що викладання іноземних мов у закладах вищої освіти у воєнний період відбувалося у синхронному, асинхронному та змішаному варіантах організації дистанційного навчання іноземної мови. Серед лінгводидактичних особливостей зазначеного періоду визначено застосування гнучких підходів до організації конструктивної комунікації між учасниками освітнього процесу, створення «ситуацій успіху» під час виконання творчих проєктів, значним розширенням дидактичного репертуару викладача щодо використання цифрових технологій в залежності від їх функцій (тренувальної, комунікативно-кооперативної, пошуково-інформаційної, презентаційно-дослідницької, експериментальної, гейміфікаційної) та зміни його ролі у якості коуча, інтернет-модератора, відеотьютора, фасилітатора комунікації.