Співпраця педагогів та батьків у національно-патріотичному виховання дітей в умовах війни

Abstract

Російсько-українська війна, реальна загроза зникнення України з політичної карти світу та стрімкі політичні події спонукали владу й український народ згуртуватися, мобілізуватись, здивувати самих себе і світ, усвідомити свою ідентичність, національну унікальність і самодостатність, історичну окремішність, законне і невід’ємне право бути господарем на власній землі; змусили задіяти найцінніше – людський потенціал, наявні оборонні та інформаційні ресурси й здобувати авторитет на світовій арені, апелюючи до глобальної спільноти Авторами підкреслюється, що саме сім’ї належить важлива роль у формуванні патріотизму: батьки є першими вихователями дитини дошкільного віку; із сім’ї для дитини починається Батьківщина. Визначено, що національно-патріотичне виховання дітей у родині – складний і суперечливий процес, на який впливають різні чинники: матеріально-економічна забезпеченість, соціальний стан та рівень освіти батьків, місце проживання (місто, село), звичаї і традиції в родині, кількість членів родини, ставлення до дітей тощо. Увагу зосереджено на меті національно-патріотичного виховання, як складника виховання у родині: виховання любові до землі, де народилась і виросла людина, до рідного краю, міста (села), вулиці, тобто до батьківщини; гордості за здобутки свого народу, своєї родини, а також гордості за минуле і сьогодення своїх співвітчизників; прагнення захищати інтереси родини та Батьківщини. У певному розумінні родина – це і є Батьківщина.