Зміст освітніх компонентів із всесвітньої історії в умовах загострення цивілізаційного протистояння

Abstract

У дослідженні представлено аналіз змісту освітніх компонентів із всесвітньої історії в умовах загострення цивілізаційного протистояння. Автори розглядають сучасні тенденції історичної освіти в Україні та підкреслює необхідність оновлення навчальних програм бакалаврату та магістратури з метою формування цілісного уявлення про міждержавні та міжцивілізаційні зв’язки. У роботі наголошується на важливості проблемно-цивілізаційного підходу, залучення міжнародних досліджень, міждисциплінарних даних і новітніх методів обробки інформації. Встановлено, що традиційний країнознавчий підхід вичерпав свій пізнавальний потенціал, а ефективне навчання вимагає інтеграції соціально-політичної, економічної, культурної та ментальної історії окремих регіонів. Запропоновано оновлену структуру освітніх компонентів, яка враховує глобалізаційні процеси, збереження національної ідентичності та міжцивілізаційні взаємозв’язки. Дослідження актуальне для викладачів, методистів та здобувачів спеціальності «Історія та археологія», оскільки сприяє підвищенню ефективності викладання всесвітньої історії та формуванню історичної компетентності в умовах сучасних освітніх і глобальних викликів.

The study presents an analysis of the content of educational components in world history in the context of the aggravation of civilizational confrontation. The authors consider current trends in historical education in Ukraine and emphasize the need to update undergraduate and graduate curricula in order to form a holistic understanding of interstate and intercivilizational relations. The work emphasizes the importance of a problem-civilizational approach, the involvement of international research, interdisciplinary data, and the latest methods of information processing. It is established that the traditional country studies approach has exhausted its cognitive potential, and effective learning requires the integration of the socio-political, economic, cultural, and mental history of individual regions. An updated structure of educational components is proposed, which takes into account globalization processes, the preservation of national identity, and intercivilizational relations. The study is relevant for teachers, methodologists, and students majoring in History and Archaeology, as it contributes to increasing the effectiveness of teaching world history and the formation of historical competence in the context of modern educational and global challenges.