Регуляція тривожності як напрям подолання комунікативних бар’єрів підлітків з тяжкими порушеннями мовлення в умовах кризових викликів сучасності

Abstract

У публікації розглянуто регуляцію тривожності як провідний напрям подолання комунікативних бар’єрів у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в умовах кризових викликів сучасності, зумовлених зокрема військовими діями в Україні. Проаналізовано феномен тривожності як психоемоційного стану та її роль у формуванні комунікативних труднощів у підлітковому віці. Обґрунтовано взаємозв’язок між мовленнєвими порушеннями та підвищеним рівнем тривожності, що може призводити до уникнення спілкування, зниження самооцінки та посилення комунікативних бар’єрів. Представлено дані сучасних досліджень щодо зростання рівня тривожності та психоемоційного напруження серед українських підлітків в умовах війни. Особливу увагу приділено психолого-педагогічному супроводу як важливому чиннику підтримки підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в освітньому середовищі. Окреслено практичні рекомендації щодо створення безпечного освітнього простору, формування навичок саморегуляції та зниження тривожності. Розкрито потенціал арт-терапії як ефективного, екологічного методу психокорекційної роботи, що сприяє емоційній експресії, регуляції емоцій, зменшенню тривожності та подоланню комунікативних бар’єрів у підлітків. Зроблено висновок про значущість системної роботи з регуляції тривожності для забезпечення успішної соціальної взаємодії та розвитку особистості підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в умовах кризових викликів сучасності.