Феромонна комунікація комах: етологічний підхід

Abstract

В статті розглядаються різні підходи щодо феромонної комунікації комах як однієї з форм соціальної поведінки, а саме зоологічний, фізіологічний, генетичний та зоопсихологічний. Вказано, що для комах соціальна поведінка розповсюджується на процес спарювання, який в даній роботі проаналізовано з точки зору різних наукових підходів. Розглянуто процес пошуку статевого партнера фізіологічно як феромонну комунікацію, генетично – особливості статевих хромосом, зоологічно – з одного боку безпосередньо процес залицяння, а з іншого вплив факторів середовища. На конкретних прикладах розглянуто залежність процесу спарювання від фізіологічних внутрішніх стимулів та факторів навколишнього середовища таких як освітлення (місячне або сонячне), нестандартний фотоперіод, наявність субстрату певного кольору, температура, швидкість вітру, наявність харчових об’єктів, просторове розміщення статевих партнерів над поверхнею землі, особливостей предметів, на яких знаходяться комахи, зорового образу, пов’язаного з феромонами, від харчування, статевої зрілості особин, а також комплексної дії факторів. Залежність процесу спарювання як від фізіологічних внутрішніх стимулів, генетичних особливостей так і від факторів навколишнього середовища пояснює невипадковість цього процесу і його соціальну площину. Саме застосування різноманітних етологічних підходів дозволяє здійснювати аналіз найчастіше супутньої інформації, отриманої в ході хіміко-біологічних досліджень, тоді як з’ясування цілісності процесу соціальної поведінки можливе завдяки етологічному підходу, який дозволяє синтезувати отримані дані в єдине ціле.