Ґенеза сумісного та роздільного навчання у вітчизняній педагогічній теорії та практиці: соціостатевий аспект

Abstract

У статті досліджується питання впровадження сумісного та роздільного навчання хлопців та дівчат, яке обговорювалося педагогами, психологами, філософами, медиками, громадськими діячами в пресі, науково-педагогічних публікаціях, дискусіях протягом ХХ та на початку ХХІ століть. Під час обговорення завжди наводилися аргументи на користь або неможливість такого навчання. Серед прихильників сумісного навчання основні аргументи стосувалися рівності прав жінок та чоловіків, ураховувався й соціостатевий аспект цього питання. Авторками здійснено ретроспективний аналіз проблеми впровадження сумісного та роздільного навчання та виховання протягом ХХ століття та на початку ХХІ століття, не роблячи однозначних висновків; показано основні напрями вивчення цього питання з погляду соціостатевої нерівності, захисту прав жінок. Зазначається, що противники сумісного навчання в якості вагомих аргументів правильності своєї позиції наводили різницю в психології, мисленнєвих здібностях хлопців та дівчат, а також сумнівалися в доцільності надання однакового обсягу матеріалу, ураховуючи їх соціальні ролі в суспільстві. Важливим аргументом на користь спільного навчання було те, що оскільки жінка претендує на рівні права із чоловіком, то природно, що їй повинна бути дана й відповідна підготовка до життя, а це значить, що їй потрібна така сама освіта, що й у чоловіків. Як показали останні дослідження, базисних відмінностей в пізнавальній діяльності не існує: є індивідуальні особливості, які перекривають статеві. Тому здібності людей та схильність до тих або інших видів діяльності залежить не від біологічних особливостей, а від інших факторів, зокрема середовища, оточення тощо. Будь-яка сегрегація в школі – за національними, релігійними, статевими ознаками шкідлива, оскільки в майбутньому дітям доведеться жити в суспільстві разом з іншими людьми, а це перешкоджає статеворольовій соціалізації. Більшість дослідників зазначає, що роздільне навчання майже не повернеться, але є батьки, які обирають цей тип навчання через етнічні, релігійні або інші міркування.