Роль кризової ситуації внаслідок війни в розвитку комунікативних бар’єрів та тривожності у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення

Abstract

У тезах розкрито роль кризової ситуації, спричиненої війною, у розвитку комунікативних бар’єрів та підвищенні рівня тривожності у підлітків із тяжкими порушеннями мовлення. Проаналізовано вплив воєнних дій як потужного стресогенного чинника на психоемоційний стан підлітків, особливості їх соціальної взаємодії, міжособистісного спілкування та адаптації до змінених умов життя й навчання. Окреслено взаємозв’язок травматизації, тривалого стресу, соціальної напруженості та посилення мовленнєвих труднощів, зокрема формування або загострення комунікативних бар’єрів. Акцентовано увагу на специфічній вразливості підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в умовах вимушеного переселення, дистанційного навчання, соціальної ізоляції та порушення звичних соціальних зв’язків. Розглянуто вплив психоемоційного стану батьків і значущих дорослих на рівень тривожності підлітків. Підкреслено актуальність проблеми регресу мовленнєвих навичок, зростання кількості мовленнєвих порушень, зокрема заїкання та мутизму, внаслідок психотравмуючої дії війни. Обґрунтовано необхідність комплексного психолого-педагогічного супроводу та розробки ефективних стратегій підтримки підлітків із тяжкими порушеннями мовлення в умовах кризових викликів сучасності.