Соціальне партнерство в дошкільній освіті: правові аспекти

Abstract

Статтю присвячено аналізу нормативно-правової бази з питань організації соціального партнерства в закладах дошкільної освіти України. З’ясовано основні законодавчі документи, які регламентують партнерську взаємодію закладів дошкільної освіти та всіх суб’єктів освітньої діяльності, зокрема закони України «Про освіту» (2017), «Про дошкільну освіту» (2001), Наказ МОН № 725-21 від 19 жовтня 2021 р. «Про затвердження професійного стандарту вихователя закладу дошкільної освіти», Наказ МОН № 620-21 від 28 вересня 2021 р. «Про затвердження професійного стандарту керівник (директор) закладу дошкільної освіти», «Базовий компонент дошкільної освіти» (2021). Проаналізовано та тезово висвітлено основні аспекти побудови освітнього простору на засадах соціального партнерства. З’ясовано, що учасники освітнього процесу та громадських об’єднань, інших інститутів громадянського суспільства мають право на колективне вирішення питань пов’язаних з організацією та забезпеченням освітнього процесу в закладі освіти в рамках повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти. Звернено увагу на те, що колегіальним постійно діючим органом управління закладом дошкільної освіти є педагогічна рада, членами якої можуть бути не лише всі педагогічні працівники закладу, медичні працівники, інші спеціалісти, а й голови батьківських комітетів, фізичні особи, які провадять освітню діяльність у сфері дошкільної освіти. Представники громадських об’єднань, педагогічні працівники закладів середньої освіти, батьки або особи, які їх замінюють, можуть бути запрошені на засідання педагогічної ради з правом дорадчого голосу. У рамках дослідження встановлено, що соціальне партнерство в закладах дошкільної освіти розглядається як форма соціальної взаємодії всіх учасників освітнього процесу (адміністрації закладу освіти, педагогів, дітей, батьків, громади, соціальних інституцій) на засадах педагогічного партнерства. Сучасний педагог має володіти навичками педагогічної взаємодії з різними соціальними інституціями, категоріями фахівців та батьками, а також уміти аналізувати, прогнозувати та планувати співпрацю із суб’єктами освітнього процесу, яка ґрунтується на рівних правах і обов’язках, спрямованих на досягненнях спільної мети.