Джерела мовотворчості Олеся Гончара харківського періоду

Abstract

Cтаття присвячена мовностилістичному аналізові ранньої творчості Олеся Гончара, представленої нарисами, для яких характерний мовний образ Харкова – міста студентського буття, та оповіданнями, найбільш помітними серед яких є «Черешні цвітуть», «Іван Мостовий», «Пальма», «Орля», «Подруги». Увагу зосереджено на засобах творення образності в цих оповіданнях: асоціативно-образних полях, синонімічних рядах атрибутивів і дієслів із градаційною семантикою; кольорових, звукових і чуттєвих контрастах, епітетних і метафоричних конструкціях. Відзначено характерні ознаки ідіостилю письменника: публіцистична манера письма, широка палітра мовних засобів образотворення, символічне наповнення пейзажу, драматизація оповіді.