Історико-краєзнавча практика як складовий елемент професійної культури здобувачів освіти спеціальності 032 «Історія та археологія»

Abstract

У дослідженні авторами розглядається історико-краєзнавча практика як важливий компонент професійної підготовки здобувачів освіти спеціальності 032 «Історія та археологія». Автори підкреслюють, що практика є невід’ємною складовою формування професійної майстерності, розвитку творчого, мотиваційного та лідерського потенціалу майбутніх істориків, а також засобом набуття soft skills, необхідних для успішної участі у робочому процесі. Представлено новий освітній компонент, що передбачає практичну реалізацію теоретичних компетентностей через дослідження та фіксацію пам’яток історії та культури рідного краю, обробку матеріалів з усної, локальної та регіональної історії, топоніміки, біографістики тощо. Окрему увагу приділено організації практики в умовах дистанційного освітнього процесу та використанню базових ресурсів, зокрема випускової кафедри, краєзнавчих музеїв і бібліотек. Наведено приклади успішних досліджень здобувачів на прикладі історії освіти Харківщини та видатних педагогічних персоналій ХХ століття. Практика сприяє збереженню національної історико-культурної спадщини, популяризації матеріальної та нематеріальної спадщини українських регіонів, а також підвищує конкурентоспроможність випускників на ринку праці.

In the study, the authors consider historical and local history practice as an important component of professional training for applicants for the specialty 032 «History and Archaeology». The authors emphasize that practice is an integral part of the formation of professional skills, the development of creative, motivational and leadership potential of future historians, as well as a means of acquiring soft skills necessary for successful participation in the work process. A new educational component is presented, which involves the practical implementation of theoretical competencies through research and recording of historical and cultural monuments of the native land, processing materials from oral, local and regional history, toponymy, biography, etc. Special attention is paid to the organization of practice in the conditions of the distance educational process and the use of basic resources, in particular the graduation department, local history museums and libraries. Examples of successful research by applicants are given on the example of the history of education of the Kharkiv region and outstanding pedagogical figures of the 20th century. The practice contributes to the preservation of the national historical and cultural heritage, the popularization of the tangible and intangible heritage of Ukrainian regions, and also increases the competitiveness of graduates in the labor market.