Теоретичні основи розвитку критичного мислення у дітей дошкільного віку

Abstract

У статті розглянуто теоретичні основи розвитку критичного мислення у дітей дошкільного віку. У дошкільному віці закладається спеціальні вміння здійснювати самостійну діяльність щодо усвідомлення та аналізу отриманих знань, оволодіння методами критичного мислення і пізнанням. Метою статті є теоретичне обґрунтування особливостей розвитку критичного мислення дітей старшого дошкільного віку. Методи: порівняння і систематизації для визначення основних підходів до визначення поняття «критичне мислення»; синтезу і аналізу для доведення можливості формування критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку. Результати дослідження. Проаналізовано сучасні підходи до критичного мислення як комплексу мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь яких джерел. Доведено, що з педагогічної точки зору критичне мислення це мислення насамперед самостійне та систематичне, логічне та аргументоване. Характерними ознаками такого типу мислення є індивідуальність та соціальність: кожна думка перевіряється та обґрунтовується тоді, коли нею діляться з іншими. Визначено поняття «критичне мислення» як здатність людини до аргументованої оцінки інформації, що отримується у процесі взаємодії з навколишнім соціальним, природнім середовищем; вміння визначати позитивні та негативні характеристики цього явища а також винаходити засоби більш оптимального розв’язання проблеми. Висновки. Підсумовуючи зазначимо, що основними характеристиками критичного мислення дітей старшого дошкільного віку є наступні: прояв наполегливості у вирішенні проблем, вміння вирішувати проблеми, співпрацюючи з іншими дітьми, уміння слухати співрозмовника, здатність розглядати кілька можливостей вирішення будь-якої проблеми, роздуми про свої почуття, думки, застосування своїх знань у різних ситуаціях, прояв допитливості та частого висування «хороших» питань, активне сприйняття інформації.