Напрями дослідження комунікації у професійному вимірі

Abstract

У статті обґрунтована необхідність дослідження проблем комунікації у професійному вимірі та проектування інформації про загальні механізми комунікації на професії о фіцера НГУ та лікаря. Вибір цих професій обумовлений такими факторами: важливість комунікативної компетенції представників названих професій для забезпечення спокою соціальної спільноти (громадян – стосовно офіцера НГУ) і окремих людей (пацієнтів – стосовно лікаря); велика соціальна відповідальність суб’єктів діяльності відповідної галузі: демонстрація верховенства Закону і Права (щодо офіцерів НГУ) і відповідальність за життя людини (щодо лікарів); менший ступінь вивченості відповідних проблем. Аналіз дискурсивних практик представників цих професій, спільних і відмінних особливостей їх комунікації, анкетування та опитування підтвердили необхідність розроблення зазначених проблем. Було обґрунтовано основні напрями дослідження проблем комунікації для правоохоронців (комунікативні стратегії у спілкуванні із правопорушниками; способи нейтралізації конфліктів; комунікативні способи забезпечення клімату підтримки у спілкуванні; особливості взаємодії із представниками ЗМІ; проведення переговорів; специфіка переконання різних цільових аудиторій; особливості комунікації в соціальних мережах; протистояння маніпулятивному впливу) та лікарів (комунікативні стратегії у спілкуванні із пацієнтом; максими кількості, якості, такту, великодушності та інші; створення клімату підтримки у комунікативній взаємодії; комунікативні стратегій і тактик у спілкуванні з пацієнтами різних вікових категорій і психологічних характеристик).