Гуманістична психологія як ресурс людяності в епоху випробувань

Abstract

У статті досліджується гуманістична психологія як цілісна концепція, що поєднує філософське бачення людини з практиками психотерапевтичної, освітньої та соціальної підтримки в умовах кризи. Проаналізовано історичне підґрунтя та ідейні попередники гуманістичної психології до її становлення як третьої сили у психології. Розкрито внесок провідних теоретиків напряму (А. Маслоу, К. Роджерса, В. Франкла, Р. Мея) у формування нової парадигми, яка ставіть акцент на цілісності, свободі вибору, гідності, самоактуалізації та сенсі життя. Особливу увагу приділено адаптації гуманістичних підходів до сучасних українських реалій — повномасштабної війни, масової травматизації, втрати сенсів і соціальної фрагментації. Розглянуто ключові концепти з позицій гуманістичної антропології, соціальної взаємодії та кризової допомоги. Визначено напрями подолання роз’єднаності і фрагментації та визначені сучасні моделі зцілення соціального поля.