Соціальне відторгнення як чинник ризику деформації ідентичності у підлітків із порушеннями психофізичного розвитку

Abstract

Тези аналізують складний процес формування ідентичності у підлітків із порушеннями психофізичного розвитку в умовах ризику психосоціальної травматизації. Автор акцентує на тому, що досвід соціального відторгнення, стигматизації та інтерналізованого ейблізму створює загрозу формування фрагментарної або негативної ідентичності. У роботі розглянуто психологічні наслідки такого досвіду: зниження самооцінки, депресивну симптоматику, втрату мотивації та формування «вторинної травматизації». На основі аналізу зарубіжних та вітчизняних досліджень обґрунтовано ключові чинники підтримки: створення травма-інформованого середовища, використання методів «позитивного запиту», що фокусуються на сильних сторонах особистості, надання досвіду визнання та прийняття з боку педагогів і однолітків. Підкреслено терапевтичний потенціал педагогічної взаємодії, заснованої на повазі до гідності та суб'єктності дитини. Зроблено висновок, що лише цілеспрямована побудова інклюзивного, етичного середовища може сприяти зціленню психологічної травми та формуванню цілісної, позитивної ідентичності підлітка.