Соціально-реабілітаційна діяльність : теорія, досвід, перспективи

Abstract

Стаття присвячена проблемі соціально-реабілітаційної діяльності в аспектах її теоретичної розробленості, досвіду організації, впровадження послуг із соціальної реабілітації різним категоріям населення та перспективам розвитку соціально-реабілітаціної діяльності в Україні. Методологічним підґрунтям статті є концептуальні засади соціально-реабілітаційної діяльності як процесу і результату відновлення соціального функціонування дезадаптованої особистості, як повноцінного члена європейського співтовариства, найважливішого ресурсу суспільства і основи його процвітання. Соціально-реабілітаційна діяльність розглядається як провідний напрямок соціальної діяльності найближчі повоєнні роки. Розкрито досвід організації суб’єктів соціально-реабілітаційної діяльності в Україні на прикладі роботи різноманітних типів установ реабілітаційної/ресоціалізаційної спрямованості для дорослих (реабілітаційні центри для алко-, наркозалежних, центри для жінок, які опинились у складних життєвих обставинах, центри соціально-психологічної реабілітації для ветеранів); для дітей і молоді (спеціалізовані установи для неповнолітніх, соціально-реабілітаційні центри для дезадаптованих дітей, центри соціально-психологічної реабілітації дітей, центри соціально-психологічної реабілітації для дітей і молоді з функціональними обмеженнями)