Соціально-реабілітаційна діяльність: теорія, досвід, перспективи

Abstract

У статті розглянуто досвід практичної підготовки фахівців соціальної сфери до роботи з наркозалежними. Визначено, що соціальна реабілітація – це комплекс заходів, орієнтова¬них на відновлення зруйнованих або втрачених суспільних зав’язків і відносин, соціально і особисто значущих характерис¬тик, властивостей і можливостей суб’єкта. Авторками вказано, що основні цілі соціальної реабілітації: по-перше, відновлення соціального статусу, соціальної позиції суб’єкта; по-друге, досягнення суб’єктом певного рівня соціальної, матеріальної і духовної незалежності; по-третє – підвищення рівня соціальної адаптації суб’єкта до нових умов життєдіяльності. Досвід діяльності реабілітаційних центрів для наркозалежних комплексної спрямованості свідчить, що соціально-реабілітаційна діяльність включає різні аспекти: медико-соціальний, професійно-трудовий, соціально-психологічний, соціально-рольовий, соціально-побутовий, соціально-правовий. Показано, що технології медико-соціальної роботи з алко- і наркозалежними передбачають профілактичні, лікувальні та спеціалізовані програми. Профілактичні програми спрямовані на попереджен¬ня споживання алкоголю або наркотиків, зловживання ними, а також попередження будь-яких форм девіантної поведінки. Зазначено, що важливим завданням підготовки здобувачів освіти під час практики є вивчення роботи реабілітаційних центрів як середовища ресоціалізації наркозалежних осіб та осередків професійної діяльності соціального педагога і соціального працівника. Здобувачі вивчають досвід роботи, спілкуючись з представниками реабілітаційних центрів України, зокрема, Благодійний фонд Центр ресоціалізації «Твоя Перемога», наркологічний центр «Ренесанс», наркологічний центр «Вертикаль», центр соціальної адаптації наркозалежних «Позитив», Благодійна організація «БФ «Матері проти наркотиків», відновлювально-реабілітаційний центр «Маяк здоров’я» тощо.