Особливості роботи концертмейстера з вокалістами в контексті народнопісенного виконавства

Abstract

У статті наголошено на актуальності осягнення специфіки роботи концертмейстера у контексті народнопісенного виконавства, детермінованій його інтенсивним буттям в сучасному культурному просторі України. Мета статті – окреслення специфіки роботи концертмейстера з вокалістами – носіями народної пісенності. Виявлено, що на концептуальному рівні особливості народнопісенного виконавства зумовлюють артистичну відповідальність концертмейстера за збереження сконцентрованого в народній пісенності духовного досвіду нації, спрямованість на активне концептотворення, потребу в осмисленні діалектизмів як чинників акцентуації драматургічно вагомих моментів твору та увиразнення його індивідуалізованої співацької репрезентації. Темброві виміри народнопісенного виконавства є для концертмейстера чинником урахування тембрової виразності й індивідуалізованості тембру співацького голосу для створення гармонійної ансамблевої узгодженості, уваги до акцентуації співакові потреби у фіксації положення гортані, дотримання інтонаційної чистоти тембрової урівноваженості в усі ділянках діапазону голосу. Наголошено, що розбіжності логіки інтонаційного процесу та вербального виміру народної пісні є чинником особливої уваги концертмейстера до фразування.