Повсякденне життя робітників і службовців Циглерівського цукрового заводу Харківської губернії у ХІХ – на початку ХХ ст.: соціально-економічні аспекти

Abstract

У статті досліджується повсякденне життя робітників і службовців Циглерівського цукро-вого заводу Харківської губернії у ХІХ – на початку ХХ ст. крізь призму соціально-економічного виміру. Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу сучасної історичної науки до мікроісторичних підходів та історії повсякденності, що дозволяють відтворити реальні умови життя різних соціальних груп у контексті індустріалізаційних процесів і трансформації традиційного суспільства. Метою дослідження є реконструкція соціально-економічних умов існування працівників цукрового підприємства, зокрема рівня оплати праці, тривалості робо-чого дня, житлово-побутових умов, харчування та форм дозвілля. Особливу увагу приділено співвідношенню між виробничою діяльністю та повсякденними практиками, що формували життєвий уклад робітників і службовців, а також впливу економічних і технологічних змін на трансформацію їхнього способу життя. З’ясовано, що повсякденне життя працівників заводу визначалося поєднанням традиційних аграрних елементів і нових індустріальних практик, що формувалися в умовах модернізаційних процесів. Встановлено, що умови праці та рівень життя значною мірою залежали від соціального статусу працівників, сезонності виробництва, організації праці, а також економічної політики підприємства і загальних тенденцій розвитку цукрової промисловості регіону. Доведено, що формування робітничого середовища супро-воджувалося поступовою зміною соціальних орієнтирів, зростанням ролі колективних форм взаємодії та появою нових елементів повсякденної культури. Результати дослідження сприя-ють поглибленню уявлень про соціальну історію Харківщини, розширюють наукові підходи до вивчення історії праці та повсякденності й дозволяють ширше осмислити процеси станов-лення робітничого середовища в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст., а також можуть бути вико-ристані у подальших історичних, соціологічних та краєзнавчих дослідженнях.

The article examines the everyday life of workers and employees of the Ziegler Sugar Factory of Kharkiv Governorate during the 19th and early 20th centuries through the lens of the socio-economic dimension. The relevance of the topic is due the growing interest of modern historical scholarship in microhistorical approaches and the history of everyday life, which make it possible to reconstruct the real living conditions of various social groups within the context of industrialization processes and the transformation of traditional society. The aim of the study is to reconstruct the socio-economic conditions of the factory workers’ existence, in particular the level of wages, the length of the working day, housing and living conditions, nutrition, and forms of leisure. Special attention is paid to the relationship between production activity and everyday practices that shaped the way of life of workers and employees, as well as to the impact of economic and technological changes on the transformation of their lifestyle. It has been established that the everyday life of factory workers was determined by a combination of traditional agrarian elements and new industrial practices that emerged under conditions of modernization. It is demonstrated that working conditions and living standards largely depended on the social status of employees, the seasonality of production, the organization of labor, as well as the enterprise’s economic policy and general trends in the development of the regional sugar industry. The study proves that the formation of the working environment was accompanied by gradual changes in social orientations, the increasing role of collective forms of interaction, and the emergence of new elements of everyday culture. The results contribute to a deeper understanding of the social history of the Kharkiv region, expand scholarly approaches to the study of labor and everyday life history, and allow for a broader interpretation of the processes of formation of the working-class environment in Ukraine in the 19th and early 20th centuries. They may also be used in further historical, sociological, and regional studies.