Hormonal and other methods of thyroid gland examination:A literature review

Abstract

Thyroid diseases are common worldwide and rank second among endocrine disorders. The relatively high prevalence of the disease means that regular examination of the thyroid gland and determination of its hormones is important for early diagnosis and treatment. The purpose of the study was to analyze modern scientific data on methods of diagnosing thyroid condition. A randomized systematic review of 28 scientific sources published between 2015 and 2024 was conducted. The keywords "thyroid gland", "hormones", "diagnostic methods", "structure", "functional state" were used to search for publications in the scientometric databases Web of Science, Scopus, PubMed and Google Scholar. The article provides general information on traditional and modern methods of thyroid examination. It was found that a variety of diagnostic tests, such as ultrasound, nuclear scanning, and fine needle aspiration cytology, are used to evaluate the entire thyroid gland and suspicious lesions found during clinical examination. Thyroid ultrasound is a fast and radiation-free method that adds important information to the patient's medical history, physical examination, and laboratory results. Ultrasound remains the main tool for diagnosing and monitoring thyroid diseases. Nowadays, fine needle aspiration biopsy is considered the gold standard in the examination of suspected thyroid nodules. Positron emission tomography with computed tomography is used to assess tumor response, as well as to diagnose, prognose and determine the stage of thyroid cancer. To determine the functional state of the thyroid gland, serum levels of thyroid hormones are determined: triiodothyronine, thyroxine, thyroid-stimulating hormone, antithyroperoxidase antibodies, antithyroglobulin antibodies, thyroid-stimulating hormone antibodies, thyroglobulin, and calcitonin. Thus, a variety of clinical, instrumental, and laboratory methods are used to determine both the structural and functional state of the thyroid gland.Захворювання щитоподібної залози поширені в усьому світі і посідають друге місце є серед ендокринних порушень. Відносно висока поширеність захворювання означає, що регулярне дослідження стану щитоподібної залози та визначення її гормонів має важливе значення для ранньої діагностики та лікування. Метою роботи було проведення аналізу сучасних наукових даних щодо методів діагностики стану щитоподібної залози. В ході роботи було проведено рандомізований систематичний огляд 28 наукових джерел, які опубліковані в період з 2015 по 2024 роки. Для пошуку публікацій в наукометричних базах Web of Science, Scopus, PubMed та Google Scholar було використано ключові слова «щитоподібна залоза», «гормони», «методи діагностики», «структура», «функціональний стан». У статті надано загальну інформацію щодо традиційних та сучасних методів дослідження щитоподібної залози. Було встановлено, що різноманітність діагностичних тестів, таких як ультразвукове дослідження, ядерне сканування та тонкоголкова аспіраційна цитологія, використовуються для оцінки всієї щитоподібної залози та підозрілих утворень, виявлених під час клінічного обстеження. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози є швидким і безрадіаційним методом, який додає важливу інформацію до історії хвороби пацієнта, фізикального огляду та лабораторних результатів. Ультразвукове дослідження залишається основним інструментом діагностики та моніторингу захворювань щитоподібної залози. В наш час тонкоголкова аспіраційна біопсія вважається золотим стандартом у дослідженні підозрюваних вузлів щитоподібної залози. Позитронно-емісійної томографії з комп’ютерною томографією використовується для оцінки відповіді пухлини, а також для діагностики, прогнозу та визначення стадії раку щитоподібної залози. Для визначення функціонального стану щитоподібної залози в сироватці крові встановлюють рівень гормонів щитоподібної залози: трийодтиронін, тироксин, тиреотропний гормон, антитіла до тиреопероксидази, антитіла до тиреоглобуліну, антитіла до тіреотропного гормону, тиреоглобулін та кальцитонін.