Ефективність мобільних додатків у навчанні здобувачів освіти з особливими освітніми потребами

Abstract

В умовах здійснення освітнього процесу у відповідності з індивідуальними особливостями проблема ефективності навчання здобувачів освіти з особливими освітніми потребами виходить на новий рівень. При цьому важливої ролі в індивідуалізації навчального процесу набуває використання такого інноваційного підходу, як залучення інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема мобільних додатків. Таким чином, мета дослідження полягає в оцінці ефективності мобільних додатків у навчанні здобувачів освіти з особливими освітніми потребами. Згідно з авторською класифікацією, ефективність мобільних додатків у навчанні здобувачів освіти з особливими потребами визначається за допомогою таких параметрів, як інтелектуальна, пізнавальна, інформаційна, психологічна, адаптаційна, соціальна, комунікативна, креативна, акмеологічна та аксіологічна компетентності. Підрахунок результатів опитування викладачів виявив, що навчальні мобільні технології перш за все сприяють формуванню інтелектуально-пізнавальних та адаптаційно-психологічних структур особистості. Вони, по-перше, наближують здобувачів освіти з особливими потребами до якомога кращого розкриття їхнього потенціалу у сфері накопичення знань, навичок та вмінь, по-друге сприяють розвитку їхньої індивідуально-особистісної сфери. Проведене дослідження з’ясувало, що педагоги по-різному ставляться до можливостей мобільних додатків у цілому та їхньої придатності до розвитку окремих видів компетентностей зокрема. Кластерний аналіз показав, що їх можна розподілити на чотири кластери. Визначаючи ефективність мобільних додатків для навчання здобувачів освіти з особливими навчальними потребами, представники першого кластера (32%) оцінюють її високо, другого (34%) — низько, представники третього (24%) і четвертого (10%) обирають середній рівень. Різниця між останніми полягає у більш диференційованому підході представників четвертого кластера до оцінки користі мобільних додатків для розвитку кожної конкретної компетентності. Таким чином, можна говорити про те, що третина педагогів вважає мобільні додатки ефективними і корисними засобами для навчання здобувачів освіти з особливими потребами, інша третина визнає їхню користь лише до певної міри, ще одна третина не вважає застосування мобільних додатків необхідним і корисним In the conditions of the implementation of the educational process in accordance with individual characteristics, the problem of the effectiveness of education of students with special educational needs reaches a new level. At the same time, the use of such an innovative approach as the involvement of information and communication technologies, in particular mobile applications, plays an important role in the individualization of the educational process. Thus, the purpose of the study is to evaluate the effectiveness of mobile applications in the education of students with special educational needs. According to the author's classification, the effectiveness of mobile applications in teaching students with special needs is determined using such parameters as intellectual, cognitive, informational, psychological, adaptive, social, communicative, creative, acmeological and axiological competences. The calculation of the results of the teachers' survey revealed that educational mobile technologies primarily contribute to the formation of intellectual-cognitive and adaptive-psychological structures of the individual. They, firstly, bring students with special needs closer to the best possible disclosure of their potential in the field of accumulating knowledge, skills and abilities, and secondly, they contribute to the development of their individual and personal sphere. The conducted research revealed that teachers have different attitudes to the possibilities of mobile applications in general and their suitability for the development of certain types of competences in particular. Cluster analysis showed that they can be divided into four clusters. Determining the effectiveness of mobile applications for teaching students with special educational needs, representatives of the first cluster (32%) rate it high, the second (34%) — low, representatives of the third (24%) and fourth (10%) choose an average level. The difference between the latter lies in the more differentiated approach of representatives of the fourth cluster to assessing the usefulness of mobile applications for the development of each specific competence. Thus, we can say that a third of teachers consider mobile applications to be effective and useful tools for teaching students with special needs, another third recognizes their usefulness only to a certain extent, and another third do not consider the use of mobile applications necessary and useful