Розвиток гендерної культури студентства у закладах вищої освіти України у 60 роки – на початку 90-х років ХХ століття: суспільно-історичний контекст

Abstract

В статті проаналізовано становлення теорії та практики розвитку гендерної культури студентства закладів вищої освіти України в 60-ті – на початку 90-ті роки ХХ століття у суспільно-історичному контексті. З'ясовано, що суспільно-історичний контекст 60-х – початку 90-х років ХХ століття визначався особливостями гендерних відносин у радянському суспільстві, насамперед – закріпленим конституційно рівноправ’ям жінок та чоловіків, яке забезпечувалося наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у здобутті освіти та професійної підготовки, у праці, винагороді за неї та просуванні по роботі, в суспільно-політичній і культурній діяльності. Доведено, що соціальною політикою СРСР виключно на жінку перекладалося вирішення демографічної ситуації та сімейне виховання. Це викликало «подвійне навантаження» жінки, здолати яке мала патерналістська політика підтримки материнства і дитинства. Попри проголошене рівноправ’я, жінка опинилась в уразливому становищі користувача державних преференцій, який потребує соціального захисту, що обмежувало можливості участі жінок в суспільному та політичному житті, професійному зростанні. У сфері трудових відносин та прийнятті рішень складалася вертикальна та горизонтальна гендерна сегрегація. Зазначено, що хоча гендерні підходи, і, звичайно, гендерний дискурс увійшли в вітчизняну педагогіку лише наприкінці ХХ століття, відповідно й розвиток гендерної культури студентів як педагогічний процес в діяльності закладів вищої освіти не існував. Проте, якщо використовувати сучасну термінологію, вища школа транслювала цінності панівної гендерної культури (статевої, соціостатевої) як цілеспрямовано, так і ненавмисно, тож практика розвитку гендерної культури склалася раніше, ніж сформувалася відповідна теорія та гендерний дискурс. Зазначено, що діяльність закладів вищої освіти сприяла розвитку гендерної культури студентства на основі статеворольового (соціостатевого) підходів, відповідно до цінностей радянського традиціоналізму та ідеологем радянської гендерної культури (рівність чоловіків та жінок в СРСР, «працююча мати», «чоловік-захисник», захист материнства і дитинства, сімейні ролі тощо).