Насильство щодо жінок як форма соціостатевої нерівності в сучасному суспільстві

Abstract

У статті зазначено, що вивчення проблеми насильства щодо жінок, зокрема в подружніх парах, дозволило виділити такі основні підходи: соціально-історичний (прихильники вказують на наявність патріархальних відносин як у подружжі, так і в суспільстві та на подвійні стандарти), системно-сімейний (вивчає специфіку взаємодії, динаміку спілкування; розглядає походження та форми конфлікту, способи їх вирішення), індивідуально-психологічний (передбачає пошук особливих рис жертви та кривдника, а також вивчає наслідки насильства на особистісному рівні). Розглядаючи проблему попередження насильства над жінками як у сім’ї, так і в суспільстві авторки визначають чинники, що його провокують: патріархальні традиції, обмеження доступу до освіти, судочинства, соціальна ізоляція, бідність, гендерна нерівність тощо; надають віктимологічну характеристику жінки-жертви; пропонують заходи щодо попередження насильства: розвиток системи консультативних центрів, служб юридичної допомоги, груп самопідтримки, розширення мережі кризових центрів та притулків для потерпілих від домашнього насильства. Авторки вказують, що для профілактики випадків насильства щодо жінок необхідно знати їх психофізіологічні особливості, що впливають на подальшу поведінку й підвищують віктимність. Корелятивні анатомо-фізіологічні та психологічні відмінності жінок та чоловіків, свідчать, що жінка за будь-якого насильства з боку чоловіка перебуває у нерівному з ним становищі, що добре усвідомлює й сам злочинець, і це впливає на поведінку жінки в сучасному суспільстві. Щодо запобігання та протидії проявам насильства необхідно формувати гендерну культуру спілкування, починаючи з освітніх закладів різних рівнів. Згідно з концепцією Нової української школи, серед ключових компетентностей, які має сформувати школа, є соціальні й громадянські (це всі форми поведінки, що необхідні для ефективної й конструктивної участі в громадському житті, на роботі, у сім’ї; уміння працювати в команді на результат, вирішувати та попереджати конфлікти, досягати компромісів).