Please use this identifier to cite or link to this item: http://repository.khpa.edu.ua//jspui/handle/123456789/3301
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorРоманова, Ірина-
dc.date.accessioned2023-09-22T10:09:08Z-
dc.date.available2023-09-22T10:09:08Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.urihttp://repository.khpa.edu.ua//jspui/handle/123456789/3301-
dc.descriptionРоманова І. В. Мотив війни в повісті Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка» та п’єсі Володимира Рафєєнка «Мобільні хвилі буття, або Verbum caro factum est» / І. В. Романова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Філологія, 2023. – № 60. – Т. 2. – С. 132–135en_US
dc.description.abstractСтаттю присвячено дослідженню мотиву війни у двох творах сучасної української літератури – повісті О. Михеда «Котик, Півник, Шафка» та п’єсі В. Рафєєнка «Мобільні хвилі буття, або Verbum caro factum est». Для обох авторів російсько-українська війна 2022 року виявилася імпульсом до її художнього осмислення. Помічено, що і в повісті, і у п’єсі наявні автобіографічні елементи (в О. Михеда – історія про знищення власного дому, у В. Рафєєнка – розлука з батьками, що залишилися в окупованому Донецьку, перебування впродовж кількох тижнів на окупованій території, свідомий перехід письменника на українську мову). І в повісті, і у п’єсі автори відобразили Київщину в період окупації російськими військами. Художня логіка обох творів підкреслює зв՚язок між російсько-українською війною 2022 року та подіями 2014 року на Донбасі. Донбас як кривава рана на тілі України набуває особливого прочитання під час вторгнення ворогів 2022 року. Утрата власного дому – це перспектива тих, хто потрапляє у вир війни. Руйнування світу людини багато в чому розпочинається зі знищення оселі. У повісті О. Михеда мотив бездомності окреслений через флешбеки Лізи – семирічної дівчинки, яка під час Другої світової війни втратила через обстріли й пожежу як будинок, так і батьків. Цей трагічний досвід розкриває травму дитини, спровоковану війною. Смерть як атрибут розірваного світу постає містично-персоніфіковано й увиразнюється через метафору жорстокого сінокосу. Буття під час війни посилює потребу у спілкуванні. У повісті О. Михеда це налагодження особливого контакту між бабусею та онукою, що ґрунтується на засадах емпатії та довіри. У п’єсі В. Рафєєнка для Васі Цвіта спілкування з померлим дідом – це апеляція до морального авторитета, це відчуття провини, що за життя між ними існувала дистанція. Помічено, що у В. Рафєєнка осмислення війни набуває виразних філософських рис: ідеться і про феномен свободи, і про ревізію російської культури в умовах агресії. Простежено безпосередню кореляцію між імперськими наративами російської культури та агресією окупантів. Зауважено, що в обох творах війна – складна межова ситуація, що виступає поштовхом до внутрішньої трансформації людини. Змінені й загартовані, люди наближають Перемогу України.en_US
dc.subjectвійна, автобіографічні елементи, мотив дому, смерть, травма війни, комунікація, ревізія російської культури, вітаїстичний складникen_US
dc.subjectwar, autobiographical elements, motif of home, death, trauma of war, communication, revision of Russian culture, vitalistic componenten_US
dc.titleМотив війни в повісті Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка» та п’єсі Володимира Рафєєнка «Мобільні хвилі буття, або Verbum caro factum est»en_US
Appears in Collections:Статті

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
3.pdf829.42 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.