Літературна рецепція ґендеру у творчості Ксенії Фукс

Abstract

Стаття присвячена дослідженню здобутку Ксенії Фукс, творчість якої залишається непомітною на тлі знаних сучасних українських письменників, а відтак – малодослідженою. У статті з’ясовано художню модель фемінного та маскулінного письма в романах Ксенії Фукс «По той бік сонця. Історія однієї самотності», «Дванадцять сезонів жінки», «Дванадцять годин чоловіка»: осмислено фемінну та маскулінну концепції в соціокультурному контексті, представлену у творах К. Фукс; окреслено атрибутивні характеристики чоловічих та жіночих персонажів її романів, зіставлено їх із наявними стереотипами. Доведено, що, з огляду на пригнічене становище жінки в патріархально заангажованому соціумі, для К. Фукс світоглядно суттєвим є питання про право жінки на власне волевиявлення, життєвий вибір; письменниця однією з перших в постмодерній української літературі відтворила психологічне відчуження особистості як типову особливість світовідчуття своїх сучасників. Експериментаторство мисткині позначилося на побудові нових форм гендерної взаємодії, а також у спробі психологічно обґрунтувати поведінку жінки залежно від її уявлень не тільки про своє біологічне «поле», але й про гендер, соціокультурне «поле». Відтак, авторка вербалізувала у творі насамперед внутрішні, духовні проблеми жіночої екзистенції. Проілюстровано, що сучасна жінка для Ксенії Фукс – це яскравий приклад постмодерного героя, який живе в часи великих змін. Тип жіночого світосприйняття відбиває специфічний досвід жіночої екзистенції, який не може не виявитися в стилістиці жіночої творчості. Багато жіночих образів відтворені в трагедійному контексті. Концептуальний аспект «психологічні якості чоловіка, емоційний стан» у жіночій прозі містить характеристику ставлення чоловіка до жінки, його почуттів до неї, а у чоловічій прозі, як і в концептуальному аспекті «природно-фізичні якості» наголошено на силі, могутності, однак Ксенія Фукс наголошує на проблемах чоловіків. Маскулінний образ у художньому творі репрезентує чоловічу гендерну роль, яку авторка приписує персонажу, застосовуючи засоби художнього психологізму та поетики характеротворення; ця роль реалізується в системі інтерперсональних взаємин, контактів із соціумом, культурних впливів, у внутрішніх виявах особистості. Маскулінні образи розглядаємо як соціокультурні конструкти, що постійно зазнають змін. Авторка порушила тему ґендерної ідентичності, показала, що таке жити з ґендерною дисфорією. Рівність статей для письменниці не означає їх біологічної ідентичності або ігнорування фізичних можливостей, психічних та психологічних характеристик. Уважаємо, що Ксенія Фукс однією з перших письменниць сміливо втілила через художні образи сучасні європейські теми.