Концепт «громада» в слобожанських говірках як репрезентант єдності українського суспільства

Abstract

У статті зактуалізовано на антропоцентризмі в сучасній лінгвістиці, згідно з яким осмислення мови відбувається невід’ємно від людини і людини невід’ємно від мови, що спонукає до осягнення мовних фактів у соціолінгвальному, ментальному, етнокультурному річищах. З’ясовано, що концепт як багатомірне поняття містить емоційні й раціональні, конкретні й абстрактні, універсальні й етнічні, загальнонаціональні й індивідуально особистісні складники. У дослідженні проаналізовано концепт ГРОМАДА, особливості його вербалізації, його здатність ословеснити базові духовні цінності, визначено специфіку ментальності носіїв говірки Центральної Слобожанщини. Діалектологічні матеріали засвідчують, що громада – це певна стійка соціальна спільнота, об’єднана спільними духовними, господарськими поглядами та устроєм життя, а також з однаковим світосприйняттям і традиціями. Вербалізацію концепту ГРОМАДА простежуємо у взаємозв’язку з поняттям спільної праці людей, відпочинку, святкування радісних подій. Підкреслено, що сільська громада відрізняється від міської тим, що в селах або селищах завжди всі один одного знають, гостюють один в одного й допомагають, спільно виконують якусь діяльність. З’ясовано, що концепт ГРОМАДА, особливо сільська, тісно перегукується з концептом РОДИНА, оскільки багато представників асоціює своє село або окрему вулицю з великою сім’єю. З огляду на це виокремлено спільні характерні риси світогляду певної громади, які різняться не від людини до людини, а від одного населеного пункту до іншого. Виявлено, що для дієвого функціонування громади вона має бути самоорганізованою, мати ватажка, спільні інтереси, сповідувати одні цінності й традиції. Підкреслено, що найкращий варіант, коли ці цінності є традиційними, сталими, передаються з покоління до покоління. Також концепт ГРОМАДА краще вербалізується, коли представник влади цієї громади є вихідцем з неї, а не приїжджа людина, адже тоді не порушується єдність та спільність, тяглість традицій. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї багатогранної проблеми, перспективним автори вбачають компаративний аналіз динамічних змін вербалізації концепту ГРОМАДА після повномасштабного вторгнення російської федерації.

The article updates on anthropocentrism in modern linguistics, according to which the understanding of language occurs inseparably from a person and inseparably from a person to language, that encourages understanding of language facts in sociolinguistic, mental, ethnocultural spheres. It was found that the concept, being a multidimensional concept, includes emotional and rational, concrete and abstract, universal and ethnic, national and individually personal components. The article analyzes the concept of COMMUNITY, features of its verbalization, its ability to light the basic spiritual values. The specificity of the mentality of the local speakers of the Central Slobozhanshchyna is determined. Dialectological materials testify that the community is a certain stable social community that is united by common spiritual, economic views and organization life, as well as with the same worldview and traditions. Verbalization of the concept COMMUNITY can be traced in the relationship with the concept of joint work of people, common rest, celebration of joyful events. It is emphasized that the rural community differs from the urban one by such factors as unity of villagers, their friendship, desire to help each other and to perform some activities. It was found that the concept of COMMUNITY, especially rural, is narrow resonates with the concept of FAMILY, because many representatives associate their village or a separate street with a large family. With this in mind, common characteristics have been singled out worldview of a certain community, which doesn`t differ from person to person, but from one settlement to another. It was found that for the effective functioning of the community, it must be self-organized, must have a leader, common interests, share the same values and traditions. It is emphasized that the best option is when these values are traditional, stable, which passed down from generation to generation. Also, the concept of COMMUNITY is better verbalized, when the representative of the authorities in this community is a native citizen, and not a person who has arrived, because then the unity and commonality, the durability of traditions are not broken. The conducted research does not exhaust all aspects of this multifaceted problem, we consider its promising to conduct a comparative analysis of dynamic changes verbalization of the COMMUNITY concept after the full-scale invasion of Russian federation