До питання про реформу прусського виборчого права у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Abstract

У статті розглянуто становлення прусської трикласової виборчої системи від революції Весни народів 1848 р. до відставки рейхсканцлера Бернхарда фон Бюлова у 1909 р. В умовах становлення Німецької імперії гостро постало питання уніфікації виборчої системи до загальноімперських представницьких органів, зокрема, нижньої палати парламенту (Рейхстагу) та Палати депутатів Пруссії. Пруссія, як найбільша монархія федеративної імперії, мала своєрідну виборчу систему, яка значно обмежувала виборче право громадян, розділяючи їх на три категорії відповідно до кількості сплачених податків. Непропорційний розподіл виборців призвів до того, що усі три категорії виборців обирали рівну кількість депутатів, однак третя з них була найбільшою за кількістю населення – до 85% усіх жителів виборчого округу. Висвітлено перебіг політичної дискусії навколо необхідності проведення реформи, тобто переносу згори донизу виборчої системи – з Рейхстагу до ландтагу. Значна підтримка реформи висловлювалася з боку соціал-демократів, що давало привід консерваторам та рейхсканцлеру звинувачувати їх у спробах підірвати існуючий державний порядок. Загострення протиріч з питання збільшення асигнувань на ведення колоніальних війн було використано рейхсканцлером Б. фон Бюловим як привід для розпуску Рейхстагу у 1906 р. У подальшому це обмежило вплив соціал-демократів під час парламентських слухань на тему реформи у наступних роках, зокрема і через створення ліберально-консервативного «Бюловського блоку» у 1907 р. Рейхсканцлер виступав як відкритий супротивник радикального переформатування виборчої системи, аргументуючи тим, що вона відповідає поточному рівню соціально-політичного розвитку Пруссії. Зазначається, що непоступливість Б. фон Бюлова і протиріччя навколо виборчого права всередині блоку призвели до його розвалу та відставки рейхсканцлера у 1909 р.