Language Changes, Lessons of COVID-19 and Coroneologisms

Abstract

Мова постійно змінюється та розвивається, а її словниковий склад віддзеркалює віхові події суспільного життя. У всьому світі лінгвісти поділяють думку, що такі зміни можуть позитивно впливати на мову та сприяти її осучасненню або, навпаки, мати негативні наслідки, порушуючи існуючі мовні норми. Численні урядові та громадські організації зацікавлені у забезпеченні зрозумілості англійської мови для широкого загалу як мови міжнародного спілкування, однак водночас статус лінгва-франка не може не позначитися на її словникову складі, який постійно поповнюється новими значеннями вже існуючих слів або зовсім новими лексемами. Зміни граматичних конструкцій (наприклад, вживання герундію замість інфінітиву) або орфоепічних норм потребують більш тривалого часу і відбуваються поступово, як Великий зсув голосних. Наразі, лексичні зміни фіксуються у словниках із невеликою затримкою, але легко відстежуються в он-лайн версіях. Щорічно до англомовних словників потрапляє 800–1000 нових слів або додаткових значень. Насправді за цей період з’являється у п’ять разів більше новоутворень, однак вони не входять до широкого вжитку і не задовольняють критеріям лексикографів. До 2019 р. більшість новацій у сфері лексики стосувалися технологічних проривів. Однак, у 2020 р. безпрецедентну увагу привернула до себе медицина через пандемію, яка спочатку виникла у м. Вухань, КНР, а з часом охопила весь світ. Зараз немає жодного континенту, де не було б зафіксовано спалахів COVID-19. Тож недивно, що наприкінці 2020 р. більшість англомовних словників визнали словами року номінації, пов’язані з COVID-19, який невідворотно змінив стиль життя та реальність. Отже, наша доробка має на меті простежити лексичні зміни, спричинені спалахом коронавірусу, та проаналізувати новостворені лексеми. У дослідженні використовувались такі методи: аналіз, спостереження, математичні розрахунки. Завдяки Інтернету та значному впливу соціальних медіа, новоутворені слова та фрази швидко розлітаються по всьому світу, причому деякі з них походять від хештегів. Аналізуючи неологізми, що виникли внаслідок пандемії, ми бачимо, що їх основне призначення – відобразити нові реалії, наприклад ‘upperwear’ – предмети одягу для відеоконференцій, ‘Zumping’ (Zoom+dumping ) – розірвання стосунків під час соціального дистанціювання, через додаток Zoom або інший додаток для відеодзвінків, тощо. Статистично доведено, що найбільш уживаними основами для творення неологізмів стали covid, coron (коронавірус) and quaran (карантин). З точки зору морфологічної будови більшість неологізмів, пов’язаних із пандемією, належать до складних іменників, які пишуться разом (covidiot, coronarave), але зустрічаються і такі, що пишуться окремо (corona boner, corona bae). Беручи до уваги, бум короналогізмів у світі, в українську мову ввійшли кальковані варіанти (coronapocalypse – коронапокаліпсис) або транслітеровані (covidiot – ковідіот). Водночас, деякі з неологізмів, що набули особливо широкого вжитку, перекладаються за допомогою українських основ або афіксів (коронабовдур, ковдур, пандемійченко, поковіджений). Отже, лексичні зміни, спричинені пандемією, наразі відбуваються як в англійській, так і в українській мовах. Цей процес швидко набирає обертів і ще далекий від свого закінчення.