Родинно-побутовий фольклор Томаківщини

Abstract

У статті проаналізовано фольклорний матеріал, зібраний на теренах кількох сіл Томаківщини (Дніпропетровська область). Проаналізовано найбільш популярний пісенний шар – пісні про кохання. Зокрема, окреслено їх змістове коло: взаємна любов, думки про одруження, вороги-розлучники, розлука, підмова і зрада, перестороги батьків, нещасливе кохання, родинні стосунки, складності сімейного життя тощо. Показано, що найціннішим у баладах та родинно-побутових і соціально-побутових піснях є висновки, якими закінчується кожна історія. Досліджено шар колискових пісень, забавлянок, усмішок та інших видів дитячого фольклору. Постулюється теза про те, що від жартівливих пісень беруть витоки місцеві частівки. Зазначено, що деякі гумористичні пісні будуються на принципі контрасту, коли наспів суперечить настрою тексту. Близькість місцевих частівок до коломийок пояснюється відчутним міграційним впливом переселенців із Заходу. Пісні літературного походження охарактеризовано як вагомий шар пісенної творчості, якій побутує на Томаківщині. Досліджено риси місцевих пісенних новотворів, які відрізняються від традиційно селянських народних пісень. Також досліджено козацькі пісні.Зазначено, що в процесі опрацювання та систематизації фольклору поступово формувалися методи ґрунтовної науково-етнографічної дослідницької праці, що стали основою для багатьох наукових розвідок із фольклористики та етнографії початку ХХ ст. Доведено, що традиційні родинно-побудові пісні в надзвичайно згуслій поетичній формі передавалися крізь віки знання людини про саму себе, життєвий уклад, навколишнє серед- овище; вони в узагальнених, зрозумілих і виразних образах зберегли й передали неписані закони співіснування, психологію народу, його філософію, історію, та етнопедагогіку. Стверджується, що спроба класифікації пісень за ознакою соціального побутування – нове явище в історії розвитку фольклористики. Такий принцип побудови тематичних збірників української пісенної культури став основним критерієм наукових праць фольклористів ХХ ст., у руслі яких виконане це дослідження