Проєктна діяльність – перспективна складова освітнього процесу

Abstract

У статті розглянуто проєктну діяльність, як перспективну складову освітнього процесу. Проаналізовано теоретичні основи проєктування педагогічного процесу. Наголошено на тому, що специфічною діяльністю майбутнього педагога є освітня, творча (проєктна, конструктивно‐проєктувальна діяльність тощо), практична, позааудиторна діяльність тощо. Зроблено акцент на проєктну діяльність майбутнього педагога. Схарактеризовано головну мету проєктування, яка полягає у створенні технології, що забезпечує розвиток учасників освітнього процесу, робить його оптимальним і дієвим. Зазначено, що діяльність педагогічного проєктування складається з таких етапів: створення нормативної моделі навчання; формування нормативної моделі навчання одного з навчальних предметів; відтворення проєкту курсу навчання; опис курсу навчання; створення заключного проєкту. Від побудови проєкту педагогічної системи залежить результативність освітнього процесу, якість знань, рівень мотивації й рівень пізнавальної активності учасників процесу. Зазначено, що створення проєкту має бути підкорене реальним потребам, інтересам і можливостям здобувачів вищої освіти. Створення проєкту з початку і до кінця передбачає різні види діяльності здобувачів вищої освіти – планування, захист гіпотез, моделювання, пошук і добір навчальних матеріалів, вибір форми та засобу представлення кінцевого результату проєкту, втілення проєкту в життя. Обґрунтовано, що діяльність з проєктування – це процес раціонального пізнання світу, процес власних відкрить, які впливають на розвиток інтелекту особистості. Викладач є творцем системи проєктно‐пошукової діяльності здобувачів вищої освіти, а це дасть можливість їм стати активними творцями, а не пасивними слухачами. Зроблено висновок, що досвід проєктної діяльності є внутрішнім результатом, який у майбутньому перетвориться на компетенції й цінності.